2 та 6 жовтня чорне крило війни знову торкнулося Ізяславської громади Шепетівського району. Знову в громаді плач і тиша, що розриває серця… Проклята, безжальна війна забрала життя ще двох мужніх синів України, наших земляків — Бориса Рачка та Василя Забарнюка.

Славута провела в останню путь нашого захисника — солдата Олексія Володимировича Мохова. За кожною літерою його імені — відвага, любов до України і те, за що ми живемо сьогодні — свобода.

Вчора, 6 жовтня, Нетішинська громада прощалася з мужнім воїном – Олександром Журавлем. З квітами, жовто-блакитними стягами, схиливши голови та зі сльозами на очах, жителі громади віддали останню шану захиснику, який віддав своє життя за Україну, її свободу та незалежність.

24 лютого 2022 року сoлдат запасу, житель Шепетівського району Хмельницької області, наказом командира вiйськової частини був зарахований на посаду старшого стрiльця та направлений у район ведення бoйових дій поблизу населеного пункту Білогорівка Луганської області. 8 травня того ж року під час артилерійського обстрілу з боку oкупаційних військ рoсійськoї фeдeрації він зник бeзвісти.

6 жовтня у Шепетівці громада зібралася, щоб у спільній скорботі провести в останню земну дорогу сержанта Пазиняка Миколу Борисовича, який повернувся додому «на щиті».

Другий місяць осені розпочався з сумних новин для Сахновецької громади. 4 жовтня мешканці прощалася зі своїм Героєм. В останню путь провели Олександра Дегодюка — старшого стрільця-оператора 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу 5 механізованої роти військової частини А0414.

Страшна війна продовжує виривати з наших сердець найкращих – тих, хто відчайдушно захищав нашу землю, наші домівки, наші родини. Вчора Славутська громада прийняла в свої обійми ще одного сина України, Героя, який віддав своє життя за її свободу і майбутнє - Антошка Руслана Володимировича.

Війна продовжує забирати життя наших земляків і знову приносить тяжке горе у наші родини...24 вересня 2025 року, вірний військовій присязі, загинув сержант Пазиняк Микола Борисович, 24 травня 1976 року народження.

У ніч на 05 жовтня (із 20.00 4 жовтня) противник завдав комбінованого удару по території України із застосуванням ударних БпЛА, ракет повітряного, морського та наземного базування. Про деталі атаки розповіли у Повітряних Силах Зброєних Сил України.

4 жовтня серце Шепетівки знову плакало гіркими сльозами. Громада прощалася із солдатом Пипичем Олександром Олександровичем, водієм З десантно-штурмового відділення 1 десантно-штурмового взводу З десантно-штурмової роти 1 десантно-штурмового батальйону, мужнім воїном, який виборював право на життя та свободу України і,  внаслідок влучання ворожого fpv-дрону, загинув 27 вересня 2025 року у бою на Покровському напрямку Донецької області.