Від пожежника до снайпера: життєвий та бойовий шлях «Ліона»
Костянтин Самчук народився на Хмельниччині та був уродженцем села Вільшаниця. До лав Збройних Сил України чоловік долучився свідомо з перших тижнів повномасштабного вторгнення — на початку березня 2022 року.
Під час проходження військової служби він виявив високу дисциплінованість та успішно опанував одразу кілька складних і відповідальних військових спеціальностей:
- Пожежник;
- Оператор РВП;
- Снайпер.
Серед побратимів Костянтин заслужив високу повагу та отримав промовистий бойовий позивний «Ліон». За два роки до своєї трагічної загибелі чоловік створив власну сім'ю. Він мав безліч світлих планів на майбутнє, щиро вірив у Перемогу та робив усе можливе, щоб його найрідніші люди та вся країна жили під мирним небом.
Останній бій та вічний спочинок у рідній Вільшаниці
27 листопада 2024 року назавжди розділило життя родини Самчук на «до» та «після». Саме тоді з бійцем повністю зник зв'язок. Як з'ясувалося згодом, у той страшний листопадовий день «Ліон» вийшов на своє чергове бойове завдання поблизу села Пушкіне Покровського району Донецької області, яке стало для нього останнім. Мужній снайпер загинув у запеклому бою, не доживши лише одного місяця до свого 35-річчя.
Прощання з релігійними та військовими почестями
Чин похорону та прощання з полеглим захисником відбулися 29 травня 2026 року. Схиливши голови та ставши на коліна, жителі Білогірської громади утворили живий коридор шани, проводжаючи земляка в останню путь.
Під тужливі звуки лемківської пісні «Плине кача» мешканці краю віддали належну шану бійцю, який пожертвував власним молодим життям заради свободи України. Поховали Костянтина Самчука на цвинтарі в його рідному селі Вільшаниця з дотриманням усіх релігійних канонів та військових почестей.
«Півтора року страшної тиші, яка розривала серце, та крихітної, майже неможливої надії, за яку родина трималася всупереч усьому... Висловлюємо найщиріші слова співчуття родині, близьким та побратимам полеглого Героя. Уся Білогірська громада у глибокій скорботі разом з вами. Розуміємо, що жодні слова не втамують цей біль, але пам'ять про подвиг Костянтина житиме вічно. Вічна та світла пам'ять Захиснику України!» — зазначили в адміністрації громади.
Герої не вмирають, поки пам'ять про їхній чин живе у наших серцях. Вічна слава солдату!
