Понад рік невідомості: повернення сержанта Михайла Григоряка
Для родини 49-річного сержанта Михайла Дмитровича Григоряка останні місяці стали часом важкого очікування та надії. Востаннє боєць виходив на зв'язок із найріднішими 17 грудня 2024 року. Після цього зв'язок обірвався, і воїн офіційно отримав статус зниклого безвісти.
Лише тепер, у травні 2026 року, тривалий процес офіційного розслідування завершився: результати експертизи ДНК остаточно підтвердили факт загибелі сержанта Григоряка під час виконання бойового завдання. Воїн повернувся додому на вічний спочинок.
Загинув на Донеччині: бойовий шлях прикордонника Дмитра Тітарчука
Разом із побратимом Ізяславщина провела в останню путь 40-річного Дмитра Васильовича Тітарчука. Старший сержант, прикордонник та професійний спортсмен, він із перших днів захищав українські рубежі.
Життя відважного прикордонника обірвалося 12 травня 2026 року під час виконання службових та бойових обов'язків на території Донецької області. Дмитро Тітарчук поліг у запеклих оборонних боях, стримуючи просування окупаційних військ.
Соборна молитва у храмі та поховання з почестями
Чин відспівування та заупокійну службу за полеглими воїнами священнослужителі відслужили у місцевому храмі Святого Миколая Чудотворця. Провести захисників прийшли родини, близькі, бойові побратими, представники місцевої влади та сотні небайдужих жителів Ізяславщини.
Поховали Михайла Григоряка та Дмитра Тітарчука на місцевому кладовищі з усіма державними та військовими почестями. Під звуки Державного Гімну України та трикратні салютні залпи почесної варти труни, вкриті синьо-жовтими стягами, опустили в землю. Державні прапори як символ пошани та найвищої жертви передали рідним загиблих воїнів.
Приклад відваги, мужні вчинки та самопожертва цих бійців назавжди залишаться в офіційних літописах та пам'яті жителів Ізяславської громади.
Вічна пам’ять Воїнам Світла! Герої не вмирають!
