Кривава війна щодня збирає страшну данину з вірних синів та доньок українського народу. Знову по вулицях майорять жовто-блакитні стяги, дорогу встеляють живі квіти, стають на коліна люди, об’єднані однією спільною бідою – втратою ще одного Героя, чиє життя обірвалося на полі бою.
Народився відважний син України 5 жовтня 1986 року у селі Великий Скнит. Тут виростав, навчався у місцевій школі. Після її закінчення став студентом Національного університету водного господарства та природокористування у місті Рівне, де здобув освіту інженера-землевпорядника.
Працював за фахом, а останні роки - водієм у пекарні "Жицень". Разом із дружиною Оленою Микола ростив двох діток.
Отримавши повістку, став до лав Збройних сил України. Служив командиром відділення морської піхоти.
На превеликий жаль, життя відважного воїна обірвалось під час виконання бойових дій на Донецькому напрямку. Вірний військовій присязі,13 жовтня 2024 року молодший сержант МИКОЛА ХРАПАЧ героїчно загинув, захищаючи свободу та незалежність Батьківщини.
Щирим, доброзичливим, життєрадісним, небайдужим до чужого горя - таким знали його рідні, товариші, бойові побратими. Він був вірним другом, який завжди міг підтримати і в будь-яку хвилину прийти на допомогу.
Дуже важко втрачати своїх Героїв, справжніх патріотів рідної землі, славних синів України... Кожна трагічна звістка про них пронизує душу пекучим болем.
Попрощатись із Захисником прийшла велика кількість людей - рідні, близькі, друзі, духовенство, військовослужбовці, мешканці громади і не тільки...
Вранці, церемонія прощання відбулась у місті Рівне. Поховали Героя на місцевому кладовищі в його рідному селі Великий Скнит.
Схиляємо голови у скорботі та висловлюємо щирі співчуття від імені усієї громади родині загиблого.
Ми ніколи не пробачимо ворогу кровопролиття та усі ті біди, які він приніс на нашу землю. Нехай світлий спомин про Миколу назавжди залишиться в наших серцях.
Вічна пам'ять та шана Герою України!
