Наш земляк, як і багато інших відважних українців, не залишився осторонь у важкий для країни час. Коли наша свобода опинилася під загрозою, він став у лави захисників, щоб захищати мир і майбутнє для всіх нас. Його рішення стати на захист Батьківщини було не просто обов'язком, а справою честі, і він віддався цій справі з усім своїм серцем. Та, на жаль, 16 жовтня оборонець відійшов у вічність…
Скорбота і сум завмерли в повітрі... Віддаючи шану мужньому захиснику України, живим коридором слави, з державними прапорами, зі сльозами й на колінах вдячні мешканці Ізяславщини провели в останню путь земляка. Чин похорону нашого захисника звершили священнослужителі Православної Церкви України.
Сколихнувши небо трьома залпами від пострілів військових, наспівуючи Державний Гімн України та вигукуючи гасло "Героям слава!", попрощалися із військовослужбовцем рідні, близькі, друзі та небайдужі земляки. Рідна земля Ізяславщини прийняла тіло свого воїна. Оркестр заграв бійцю останню мелодію. Важко впустити у свідомість слова «ніколи», «назавжди»...
Ізяславська громада втратила не просто воїна, а Людину, яка щиро вірила в силу українського духу, боролася за нашу свободу та краще наше майбутнє.
Вічна шана та доземний уклін воїну України.
Наша українська земля, скроплена сльозами й кров’ю, буде завжди вільною та незалежною, бо безмежна свята любов до матері-України…
Ізяславська міська рада
