Серед історичних джерел, які не оминають своєю увагою ні історики-професіонали, ні краєзнавці – стародавні карти. Непересічне місце у їхньому гроні посідає атлас під назвою «Carte de la Pologne divisée par provinces et palatinats et subdivisée par districts…» – «Мапа Польщі, поділена на провінції та воєводства й додатково поділена на повіти…» (Париж, 1772). Його автор – італієць Джованні-Антоніо-Бартоломео Ріцці Дзанноні (1736 – 1814).

Останній рік боляче вдарив по позиції московського патріархату в Україні. Обшуки, затримання, арешти лідерів, битва за Києво-Печерську лавру. Процес відмови вірян від УПЦ МП також, хоча й не скрізь рівномірно, але триває. Втім, її позиції досі доволі сильні, адже продовжують функціонувати монастирі — справжні “стовпи” для будь-якої конфесії. Процеси, які відбуваються навколо них, не надто публічні. Але це не означає, що у цій царині взагалі нічого не змінюється.

П’ять років тому кам’янчанка Ольга Поворознюк, яка свої шкільні роки провела у Шепетівці, свідомо зійшла з проторованої наукової стежини і ступила на небезпечнішу – військову. Про свій вчинок жодного разу не пошкодувала. Натомість щаслива, що є маленькою частинкою великих Збройних сил України.

«Пишаюсь, що стояв пліч-о-пліч супроти ворога з такими командирами та побратимами», — боєць зведеного загону Нацполіції «Захід» Микола Кузьомко До війни Микола працював патрульним у рідній Шепетівці. Та коли розпочалось повномасштабне вторгнення, без вагань вступив до лав зведеного загону Нацполіції «Захід» і вісім місяців перебував у найгарячіших точках на сході.