Карта складається з 24 аркушів розміром 60,5х43,8 см. Мірило – 1:673 000. Картографічна сітка проведена через 1º. Написи та заголовки представлені кількома мовами. Українські території розміщені тут на 10 сторінках.Нетішин (Neticzyn), Кривин (Krywyn, нагадаємо, що Старим він став на початку ХХ ст. із появою Нового Кривина) представлені на аркуші під № 19, частину якого подаємо в нашій публікації. На цьому ж фрагменті чітко видно нинішній районний центр – Шепетівку (Sepetowka), міста Славуту (Sławuta), Острог (Ostrog), Ізяслав (Zasław). Неподалік Нетішина та Кривина – села Вельбівно (Wielboyno), Дорогоща (Dorohoscz, нині не існує), Полянь (Polan), Білотин (Bilatyn), Колом’є (Kołomy)…
На цьому аркуші подано й чимало інших населених пунктів Волині та Поділля. В цілому ж атлас є чи не найпершою картографічною спробою, де уміщено населені пункти нашої міської територіальної громади в їх ретроспективі! Помітними географічними об’єктами на мапі є річка Горинь із низкою приток, а також головні тогочасні шляхи.
Атлас побачив світ із присвятою вченому, князю Юзефу-Александру Яблоновському гербу Прус ІІІ, який виступив ініціатором і спонсором такого грандіозного видання. Ця людина, між іншим, доводилася близьким родичем для власників Нетішина та Кривина у XVIII ст. – племінником Яну-Станіславу, двоюрідним братом Станіславу-Вінцентію та дядьком Антонію-Барнабі Яблоновським.Звісно, атлас не є таким точним та практичним, як сучасні географічні мапи, однак він став важливою віхою в історії картографування наших теренів і заслуговує, аби його використовувати в історичних та краєзнавчих студіях.
