Часописи, насамперед газетна періодика є потужним джерелом різноманітної інформації з історії Української революції 1917–1921 рр. Проте тривала ідеологічна заангажованість і вибірковість радянської доби призвела до значної асиметрії в джерелознавчому, історіографічному і бібліографічному опрацюванні цього виду джерел.

Ми продовжуємо публікувати матеріали про старшин армії УНР, які причетні до подій в Шепетівці в часи Української революції 1917-1921 рр. Сьогодні ми подаємо життєпис одного з найкращих старшин формації Січових Стрільців Андрія Домарадського, який приймав участь в оборонних (квітень 1919 р.) та наступальних (серпень 1919 р.) бойових операціях армії УНР в районі Шепетівки.

Одним з болючих сторінок в історії нашої держави є виселення тисяч селян у віддалені райони СРСР наприкінці 40-х років – на початку 50-х років ХХ ст. Про це явище в радянські часи мало хто згадував. Указ про виселення селян за не вироблення мінімум трудоднів взагалі ніде не висвічувався в радянських засобах масової інформації. За змістом указ нагадує акти 30-х років щодо куркульства. Отже, спробуємо показати, чому вийшов цей указ, як він здійснювався та як він вплинув на долю селян.

Після вторгнення Німеччини та СРСР на територію Польщі у вересні 1939 року її влада, під загрозою втрати державного суверенітету країни, була змушена утворити новий уряд за її межами. Прем’єр-міністром та Верховним головнокомандувачем Польських Збройних сил став Владислав Сікорський. Визнаний західними союзниками, його уряд докладав чимало зусиль для відновлення польської армії в еміграції, яка була необхідна для широкомасштабної боротьби за національний суверенітет і територіальну цілісність Польської держави.

Сьогодні у Музеї пропаганди відбулась презентація фотодокументальної виставки "Биківня - територія пам'яті". Про це повідомили на сторінці культурного закладу.

У Шепетівці, у мікрорайоні Косецький біля школи №8, паралельно вулиці Січових Стрільців знаходиться вулиця Є. Коновальця. Названа вона на честь полковника Армії УНР, голови Проводу українських націоналістів, першого голови ОУН. Усю його біографію можна звести до короткої формули: «Жив для України і загинув за неї». Він ще при житті став символом національно-визвольної боротьби за Українську Державу.

Один з тих, хто причетний до подій в Шепетівці в роки Української революції 1917 – 1921 рр. є Семен Голуб. Зокрема він згадується в численних краєзнавчих виданнях, таких як «Громовиці над Шепетівкою», «Історія міст і сіл УРСР. Хмельницька область», романі М. Островського «Як гартувалась сталь». Втім, непересічний шепетівчанин напевно не знає, хто він такий, а тим більше, який його життєвий шлях, яка його доля.

Марко Данилович Безручко – генерал-хорунжий армії УНР, голова штабу Корпусу Січових Січових Стрільців, начальник штабу Армії. Його життєвий шлях тісно пов’язаний з Шепетівкою. Саме завдяки вмілим тактичним плануванням оборони Шепетівського залізничного вузла у квітні 1919 року Марко Безручко зажив слави видатного тактика військового мистецтва.

Одним з багатьох злочинів радянської тоталітарної системи проти українського народу став штучно створений голод в 1932-33 роках, який дістав назву Голодомор (від словосполучення «морити голодом») - власна назва геноциду українців. Голодомор назавжди залишиться в пам’яті українців однією з найстрашніших сторінок історії України ХХ століття. В ці роки радянська влада вчинила свідомий цинічний акт політичного терору проти українського селянства.

В Ізраїлі комісія Меморіального комплексу Катастрофи і героїзму єврейського народу «Яд Вашем» присвоює (за життя чи посмертно) почесне звання Праведника світу тим представникам інших народів, котрі в роки Другої світової війни, рятуючи євреїв від неминучого знищення нацистами, виявили неабияку особисту мужність та продемонстрували непересічні моральні чесноти...