Література завжди була обличчям України. Візьміть гаманець, гляньте на будь-яку купюру. Побачите або великого князя, або великого гетьмана, або великого поета. І це правильно, так і повинно бути. І так буде завжди. Саме поети формуватимуть обличчя нашої країни і будуть її гордістю.

Як кожен мусульманин вважає своїм обов'язком хоча б раз у житті побувати у Мецці, так і православні християни прагнуть здійснити паломництво до священної гори Афон у Греції. Завдяки ініціативі та підтримці народного депутата України Романа Мацоли для більш як 30 мешканців нашого краю мрія стала реальністю.

Загальновідомо, що кожна творча людина повинна пройти свій нелегкий шлях до визнання. І що парадоксально, людина-патріот, яка пише вірші рідною мовою, сама творить музику, молода, творча, надзвичайно яскрава і самобутня, але як важко пробитися у рідній країні навіть на міську сцену. Мова про нашу землячку, шепетівчанку Ольгу Лукащук.

Двічі декомунізований У списку з 520 осіб, які підпадають під закон про декомунізацію, є одна вигадана постать: "Павло Корчагін, літературний герой роману М.Островського "Як гартувалася сталь", що пропагував боротьбу за встановлення радянської влади в Україні". І трохи далі за алфавітом — його автор: "Островський Микола Олексійович — радянський військовий та партійний діяч, письменник; учасник встановлення радянської влади в Україні та боротьби з повстанським рухом, служив у бригаді І.Котовського, 1-й кінній армії та Частинах особливого призначення (ЧОН)Червоної армії, співробітник Ізяславської ЧК (1919–1921), секретар райкому комсомолу в Берездові та Ізяславі, секретар окружкому комсомолу в Шепетівці (1924); бригадний комісар Політуправління Червоної армії (1936)".…

Оригінальним та унікальним витвором архітекторів доби соціалізму в історії України є музей Миколи Островського у місті Шепетівці, який будувався у 1974 – 1979 рр. Ця триповерхова будівля має незвичну форму, оформлена в сіро-червоній кольоровій гаммі, що передає суворість, тривогу та криваві події початку ХХ ст. В оздобленні інтер’єру та екстер’єру використані суворі матеріали — каміння, метал, смальта. Як унікальну архітектурну памятку, музей Миколи Островського у 1989 році занесений до міжнародного каталогу «Музеї світу».