Антитіла: Саме в Шепетівці ми нарешті виспалися

Всі ми вже чули нову пісню гурту Антитіла - "Танцюй", де також звучить гімн Києва. Що надихнуло вас на анписання цієї пісні? 
- Пісня "Танцюй" - це наш перший осінній сингл, але не останній. До початку нашого зимового туру буде ще два релізи точно, але, окрім них, обов'язково ще представимо декілька композицій. У Шепетівці ми будемо виступати наврядчи, а ось в Хмельницькому чекайте нас.  
Ця пісня-перша ластівка, з якої ми починаємо щось творити по-новому, експерементуючи з музикою. Кліп знімали в Києві на багатьох-багатьох локаціях. Як на нашу думку, вийшов досить непоганий. Так, там звучить гімн Києва, це місто, звідки "Антитіла" вийшли, ми, кияни, всі там давно живемо, працюємо, творимо. І цією піснею ми віддали шану нашому рідному місту. Співає там навіть сам Д. Гнатюк "Києве мій".  
І надихнуло власне життя в Києі. Спочатку з'явилася така демо-версія мелодії, потім я написав текст, хлопці доаранджерували, вставили шматок тексту з гімну Києва і так вийшла пісня. Ну а пісня про мегаполіс. І про те, що не треба замикатися, боятися робити щось таке, з чого, можливо, будуть сміятися. Вони собі сміються, а ти бери і роби далі: малюй, танцюй, пиши вірші, не соромся. Якщо тобі в цьому добре - в тому є свобода. От, власне, ідеологія цієї пісні. 

Чи є така пісня, яку виконувати на сцені найважче? 
- Важко на концертах виконувати "У книжках". Через те, що тема така в пісні і вона дуже сама важка за своїми емоціями, а не про непрості речі. Але ми знали, на що йшли, тому якщо кайфувати від інших пісень на сцені, то, в принципі, співати неважко.  

Чи є у вас пісня, яка слугує вам мотиватором і закликає іти далі, незважаючи на перешкоди? 
- Є така одноіменна пісня "Дій, дій, дій". Або "Бери своє". Сто разів впав-піднявся. Я не думаю, що вони так нас мотивують, бо вони створені для того, щоб мотивувати інших людей. Але мотивуєте ви, завжди коли люди приходять на концерт і кайфують від того, що ти робиш, посміхаються, танцюють. співають, потім пишуть в Інтернеті: "Нам сподобалось, давайте ще!" - ось це завжди мотивує і надихає.  

У вас буває творча криза? Якщо так, то що допомагає з нею впоратись? 
- Була невеличка творча криза. Коли "віджали" Крим і коли почалися перші бойові дії в АТО. Але це не стільки творча криза була, як ми займалися трішки іншим. І в цей момент нам було не до концертів. А потім важко було переналаштуватися. Ну і "депресняк" був, чесно кажучи. Важко було писати щось взагалі, коли ти кожен раз прокидався від поганих новин, читав, їздив на Схід. Але ми рухаємося далі. Написали "Все красиво", зараз пишемо нові пісні. Буває, ми ж всі живі люди.  

А чи бувають якісь особисті непорозуміння в гурті? І як ви вирішуєте їх? 
- Так, б'ємося часто :) 
Сімейні проблеми, конфлікти, негаразди вирішуємо по-своєму. Все буває, не треба тут влаштовувати показний театр ідилії. В кожного є свої якісь нюанси, не завжди все проходить ідеально. Мені здається, що головне - це говорити один з одним і в розмовах приходити до якогось компромісу.  

Чи є у вас якісь традиції перед виступом? 
- Налаштувати гітару :) Якщо є час - поспати. А особливо коли ти в довгих гастрольних турах, головна традиція - це поспати нормально. І ще, заселяючись у номер, ми робимо такий собі баз-лук - фотографію у ванній. Різні варіації, тож можна знайти, відстежити ці фото. Колись відкриємо галерею :) 

Як ви підтримуєте сили під час напруженого графіку? 
- Їсти. Спати. Спати. Їсти. Наркотики не вживаємо і вам не радимо. Так як майже всі одружені нічного продовження ніколи немає :) Тому гарний сон тому, що важко виспатися у якомусь черговому готелі на новому ліжку. І, до речі, сьогодні, саме в Шепетівці, ми нарешті виспалися. Починаючи з 15 вересня ми вилетіли в Канаду , там були 4 дні, а різниця в часі-7 годин, було 3 виступи , постійні зустрічі з кимось, всі хочуть поговорити, сфотографуватися. І спали ми там по 1, 5-3 години максимум. Потім півдня в нас було щоб добратися з аеропорту в Київ і додому, там обійняли дітей, дружину, випили кави і знову вночі на Львів. У Львові виступ, потім повернулися на один повноцінний день додому і далі знову в Ужгород, і з Ужгорода вже сюди-в Полонне. Сьогодні Шепетівка і завтра зранку ми повернемось.  

- А як ваша дружина реагує на такий графік? 
- Звикла. В когось ще звикає. Моя дружина зараз теж на гастролях, десь на Сході. Добре, що їй не потрібно нічого пояснювати, вона сама все розуміє. Таким є життя музикантів. Але найбільше страждають, напевно, діти від цього. Особливо маленькі, яким потрібні не стільки гроші, речі, подарунки чи іграшки , як саме увага від батьків, спілкування, просто обійми. А яка увага під час таких подорожей? 

Яка найбільша ваша ціль на найближче майбутнє? 
- Ну, напевно, той самий зимовий тур по Україні. Ми вже до нього готуємось і готові вражати людей новими піснями.  

На цьому наше інтерв'ю закінчилося, а ми бажаємо гурту процвітання, натхнення та успіху у їхніх творчих проектах!