Завдяки Роману Мацолі наші земляки здійснили паломництво на священну гору Афон

Автономна Чернеча Держава Святої Гори Афон заснована візантійським імператором Костянтин Погонатом у 7 столітті на грецькому півострові  Айон-Орос. У 8 столітті грецькі самітники створили на Афоні, так звану, чернечу республіку. Перший монастир — Монастир Велика Лавра засновано в 962–963 роках. З часом тут з’явилися близько 20 укріплених чоловічих монастирів, від тоді і до нині - це великий релігійний центр православної церкви.

Щоб краще зрозуміти як виглядає це святе місце, уявіть собі найпрекраснішу частину українських Карпат, площею близько 20 на 60 км., в яких збудовані чудові православні монастирі, церкви, келії, деяким з яких більше тисячі років, де на місці Говерли височіє гора Афон, замість смерек ростуть оливкові дерева, і вся це неймовірна краса оточена чистим та теплим Егейським морем. Тут немає промисловості, життя протікає тихо та розмірено, у служінні Богу. До речі, на ту частину півострову, яка відведена під чернечу автономію заборонений вхід жінкам. Але це не тому, що монахи вважають їх недостойними, навпаки, свята Афонська земля є уділом Пресвятої Богородиці, яку вона уподобала собі подорожуючи в Іверію (Грузію). Нині, аби  у монахів не виникало спокус, жінкам заборонено вступ на Афон. Тому наші паломники, серед яких були вірні Української православної церкви як Київського, так і Московського патріархатів, священики, громадські діячі, підприємці, журналісти, учасники бойових дій у зоні АТО з Славутчини, Полонщини та Шепетівщини, розділилися. Жінки відправилася до міста Салонніки, а чоловіки - на Афон.

Загалом на півострові знаходиться 20 монастирів, а ще скити (відокремлене поселення для ченців, що бажають вести суворіше, ніж у монастирі, життя) та будинки відлюдників. Паломництво розпочалося зі святині Дохіар. Найбільшою реліквією цього монастиря, який був заснований ще у Х ст., є чудотворна ікона Богоматері «Скоропослушниця». Вважається, що якщо до неї звернутися зі щирою молитвою, то вона швидко допомагає з духовним та тілесним зціленням. Наші паломники приклалися до святині та просили здоров’я для своїх близьких, які цього потребують. Нагадаємо, що кілька років тому спис цієї ікони, виконаний афонськими ченцями, благодійник Андрій Мацола подарував Володимирському соборі у Києві. Також на території Дохіару є колодязь, який за своє дивовижне виникнення у 1299 році названий «священним». Саме з нього наші паломники втамували свою спрагу перед тим як продовжити свій путь.

Наступною святинею був Монастир Ксенофонта, заснований Ксенофонтом ще у 998 році, саме тоді, коли Християнство лише прийшло на територію Київської Руси. Головний храм обителі (католікон), відомий своїм мармуровим іконостасом, присвячений святому великомученику Георгію Побідоносцю. Окрім католікону там діє велика кількість каплиць. Поза монастирем у скиті та при келіях є 25 церков. Тут наші паломники змогли приклонитися та помолитися до священних реліквій монастиря двох чудотворних ікон: Божої Матері з маленьким Ісусом на руках – Одигітрія та ікони Святого великомученика Георгія. Також у цьому монастирі зберігаються частки мощей багатьох святих.

Після відвідин монастиря Ксенофонта наші земляки поромом дістатися порту Дафні, звідки автобусом прибули до столиці Афону – Карьєс. До речі, перший руський монастир — Пантелеймонів — закладений на Афоні 1080 року за візантійського імператора Олексія I Комніна. Україна мала з Афоном тісні релігійно-культурні зв'язки, свого часу тут перебували Антоній Печерський та Іван Вишенський.

У Карьєсі знаходиться афонський «парламент» - Священний синод, який складається з представників кожного монастиря та вирішує проблеми врядування у чернечій республіці. Неподалік афонської «Верховної Ради», у сербській келії, розміщені дві чудотворні ікони – «Млекопітательніца» та «Достойно єсть».

«Млекопітательниця» - в іконографії це зображення Богоматері, яку грудьми кормить маленького Ісуса. До цієї ікони моляться за здоров’я матерів та немовлят. Ікона «Достойно єсть» («Достойно є») названа в честь однойменної молитви.

Помолившись перед чудодійними образами наші паломники попрямували до монастиря Кутлумуш. Ця святиня є шостою за значимість в ієрархії Афонських монастирів. Там можна прикластися та помолитися до священних реліквій – ікон «Милуюча в пожежі», «Страсна предстательниця» та «Лікарка». Кожна з них має свою особливу силу, та допомагає вберегтися від пожеж, захистити чи вилікувати.

Після Кутлумуша вже стомлені, але переповнені божої благодаті наші земляки рушили пішим походом до місця своєї ночівлі – у величний, але частково зруйнований скит Андрія Первозванного. Місцеві монахи зустріли паломників надзвичайно тепло на радісно. Нагодували вечерею, запропонували місце для відпочинку та сну. Багато спілкувалися про ситуацію в Україні. До речі, будь-який мирянин, якщо цього потребує, може знайти собі прихисток в одному з афонських монастирів, відлучитися від мирських проблем, присвятити час служінню Богу.

Особливістю грецьких монастирів є характер Богослужінь. Вони розпочинаються, зазвичай, о 3-й годині після полуночі. Тобто, коли вся Європа спить, у той час на Афоні здійснюється молитва «за всіх і за вся». Ці нічні молитви включають вечірню, повечір’я, полунощницю і утреню, які тривають до 8-ї години ранку. У вівторок, четвер, суботу і неділю ще служиться Літургія на якій можна причаститися Святих Дарів і тоді тривалість Богослужіння в цілому ще збільшується – до 6-7 годин.  

Наступного дня, ще до сходу сонця, наші паломники відправилися на ранішню службу до Скиту Великомученика та Цілителя Пантелеймона. Під час богослужіння, яке традиційно здійснюється грецькою мовою, наші священослужителі - Благочинний Полонського району УПЦ КП протоієрей Андрій Моравський, отець Василь Гетьман (Шепетівка), отець Василь Павлюк (Гриців), отець Сергій Скоробагатий (Судилків) та отець Олександр Слєпцов (Кіпченці) виголосили молитви «Вірую» та «Отче наш» українською мовою. Після цього наші святі отці та паломники прийняли Святе Причастя з рук настоятеля Скита отця Хризостома. На священній афонській горі, українською та грецькою мовою, просили у Бога здоров’я для усіх мешканців нашого краю та мирного неба для України.

Останнім у мандрівці, але, напевне, найбільш величним та вражаючим виявився Монастир Симонопетра. Він збудований над стрімкою скелею, яка виступає прямо з моря. Монастир заснований в 1257 році святим Симоном, який врятувався тут у печері, дотепер збережений у своєму первісному вигляді. Головний храм обителі присвячений Різдву Христовому. Окрім соборного храму (католікону) діють ще десять параклісів (невелика молитовна будівля або церква без вівтаря). Поза межами обителі також є 5 церков, які відносяться до монастиря.

Тут паломників з України завжди зустрічають дуже тепло, адже обитель підтримується родиною Романа Мацоли, зокрема за пожертви українських меценатів здійснюється розпис головного храму. У монастирі Симонопетра зберігається священна реліквія - рука Св. Марії Магдалини, до якої змогли прикластись учасники мандрівки. Реліквія, навіть перебуваючи багато століть у спеціальному боксі виділяє тепло, наші паломники переконалися у цьому особисто. Під час екскурсії у Симонопетрі благочинний отець Ніл розповів, що за покровительство монастиря родина Романа Мацоли удостоєна унікального подарунку – ікони Марії Магдалини із часточкою її святих мощей. Дізнавшись про це, віруючі Хмельниччини звернулись до Романа Мацоли з проханням передати ікону Марії Магдалини із часточкою її святих мощей для вшанування. І вже найближчим часом реліквія прибуде на нашу землю.

Коли автор цих рядків запитував паломників про враження від поїздки, вони були одностайні в тому, що духовне піднесення, отримане у святих місцях неможливо описати словами, це треба пережити особисто. Збагачені духовно вони переосмислюють своє життя, на перше місце виходять бажання жити та працювати на славу божу та благо України. Як афонські монахи, відрікшись від мирських благ, крізь століття долаючи різні труднощі будують свою всесвітньовідому чернечу республіку, так і всі ми, українці, повинні, з вірою в Бога, будувати українську церкву та державу.

Паломницька мандрівку на Афон, відбулася 14-19 квітня ц.р. за сприяння народного депутата Романа Мацоли та його родини.

Враження учасників паломництва:

Олександр Степанюк, підприємець, м.Славута: «Найбільше мені сподобались монастирі та монахи, які тут проживають, - це добрі, щирі та гостинні люди. Перебуваючи на Афоні відчуваєш надзвичайне духовне піднесення, по-іншому дивишся на світ, забуваєш про мирські турботи, хочеш творити добрі справи, служити богу та людям».

Сергій Шафранський, лікар, м.Славута: «Враження описати непросто, вони надзвичайні. Ступивши на афонську землю відчуваєш надзвичайну ауру, святість нашої православної віри. Сильні патріотичні відчуття були, коли під час богослужіння грецькою мовою також звучали наші молитви українською».

Василь Гетьман, священик, м.Шепетівка: «Кожна віруюча людина, а тим паче священик, мріє хоча б раз побувати на святій землі. Ми побували в багатьох храмах, відслужили службу, в скиті Пантелеймона, на якій, можливо, вперше прозвучали молитви українською мовою. Ми помолилися за наші землі, за людей, за Україну, щоб Господь захистив та допоміг нам.»

Василь Павлюк, священик, с.Гриців: «Враження у всіх нас надзвичайні, адже ми пройшлися тими місцями, де мріє побувати кожен православний християнин,  вважаю, що кожен взяв щось до свого серця. Особисто мені найбільше припало до душі гармонія природи, монастирів та служіння Богу. Усе це дає душевний спокій та відчуття святості цих місць.»

Андрій Моравський, священик, Полонне: «Для мене та моїх прихожан з Полонного це перше паломництво до святинь на горі Афон, це унікальна можливість відвідати місця, де зароджувалося православ’я, складалися духовні заповіти, вимолювалася благодать для віруючих. Хотів би передати усім українцям відчуття духовної піднесеності, доброти, коли на другий план відходять земні проблеми, та побажати миру, єдності, здоров’я, аби Бог дослухався до наших молитв та послав нам своє благословіння.»