Одним з багатьох злочинів радянської тоталітарної системи проти українського народу став штучно створений голод в 1932-33 роках, який дістав назву Голодомор (від словосполучення «морити голодом») - власна назва геноциду українців. Голодомор назавжди залишиться в пам’яті українців однією з найстрашніших сторінок історії України ХХ століття. В ці роки радянська влада вчинила свідомий цинічний акт політичного терору проти українського селянства.

В рамках підтримки ветеранів та їх сімей, з метою допомоги в соціалізації та психологічній реабілітації, в шепетівському Музеї Пропаганди відбулося відкриття виставки робіт Будинку ветерана “Бандерівський Схрон”.

У виставковій залі Музею пропаганди відкрилася виставка "Гостра зброя плакату" художника Володимира Карвасарного. В експозиції - 23 графічні плакати з фондової колекції Хмельницького обласного художнього музею (ХОХМ).

Створений навесні 2020 року у Шепетівці перший для України Музей пропаганди працюватиме за новою концепцією. Відвідувачам тут розповідатимуть про інформаційний вплив на маси та спонукатимуть до критичного переосмислення багатьох історичних подій. Про це повідомила керівниця закладу Наталія Никонова. 

Виставка "Гостра зброя плакату" художника Володимира Карвасарного експонуватиметься у Музеї пропаганди. Роботи шепетівському закладу надав Хмельницький обласний художній музей зі своєї фондової колекції.

В другій половині ХХ ст. в Шепетівці налічувалось 41 підприємство на яких працювала більша половина дорослого населення 50-тисячного міста, продукція славилась далеко поза межами області і навіть країни. Та з приходом жорсткої конкуренції на ринках збуту, на початку ХХІ ст., багато з них не витримали натиску. Одні перепрофілювались, інші працюють на мінімальних потужностях або ж зовсім припинили свою роботу, залишивши у споживачів лише ностальгічні спогади.

"Писати насправді дуже просто. Ти просто сідаєш перед друкарською машинкою та починаєш спливати кров'ю"

Ці слова написав Ернест Хемінгуей - письменник, публіцист, журналіст, людина, що пережила дві Світові війни. Тому він, як ніхто точно знав, про що говорить. Сьогодні ми доволі зрідка замислюємося про важливість тих речей, якими користуємося. Але для багатьох людей ці звичайні речі стають більше, ніж предметом побуту. Вже згадуваний Хемінгуей не раз жартував, що друкарська машинка - його найкращий друг і психотерапевт, бо лише їй він відкриває всю душу і всі думки. І він був не самотній у своєму світогляді. Багато хто з письменників та науковців вважають своїх механічних помічників музами і натхненницями. Тому напевно що вони заслуговують на вашу увагу. Тим більше, що наш Музей пропаганди теж може похвалитися таким цікавим експонатом - друкарською машинкою Мерседес. Чому ж вона цікава та яке відношення має до всесвітньовідомого бренду?

Щороку у третю неділю травня Україна відзначає День пам'яті жертв політичних репресій. До роковин Великого терору ми познайомимо вас, як відбувався Великий терор на Шепетівщині 1937-1938 рр.

Інколи здається, що пожовтілі від часу фронтові листи - солдатські трикутнички та листівки й досі пахнуть порохом і димом, адже писав їх солдат в перерві між боями, на межі життя і смерті. І в ці хвилини він думав про ті місця, де народився, де залишив матір, дружину, дітей, сестру чи кохану. Пам'ять про найрідніших людей підтримувала його в найважчі часи, давала йому сили вистояти, перемогти.

У фондах Музею пропаганди зберігаються рукописи Безчасного О.М. «Історія – життя, життя – історія (сторінки історії локомотивного депо)», « В бою та праці (спогади ветеранів Другої світової війни та ветеранів праці). Автором рукописних книг зібрано, впорядковано спогади багатьох ветеранів: Д.А.Бєлого, П.С.Мойсеєва, П.Ф.Гайдея, В.П.Хвещука, В.Д.Сазонова, П.К.Власюка, М.І.Васьковського... Це хвилююча розповідь очевидців, учасників бойових дій на різних фронтах війни. Вражає розповідь Олексія Михайловича про свій нелегкий шлях поневірянь у роки воєнного лихоліття.