історія Шепетівки

Рівно сто років тому, у серпні 1926 року, видатний український мистецтвознавець, етнограф та музейник Данило Щербаківський відвідав Ізяслав, Шепетівку, Славуту та навколишні містечка й села в рамках наукової експедиції. Побачена руйнація унікальних архітектурних і культурних пам'яток лягла в основу його резонансної статті «Культурні цінності в небезпеці», яка стала останнім відчайдушним закликом вченого на захист української спадщини.

8 липня 1941 року німецькі війська повністю окупували Проскурів (нині Хмельницький). Нацистська окупація міста тривала майже три роки — до 25 березня 1944 року. Музей історії міста Хмельницького розповів, як відбувався відступ радянської влади та якими були реалії життя під новим режимом.

Чи знаєте ви, що Шепетівка мала стати ключовим вузлом у грандіозному міжнародному проекті, який би з’єднав Балтику з Індією та Адріатикою? Сьогодні про ці амбітні плани нагадують лише велетенські «римські руїни», що височіють посеред каньйону Смотрича, за кілька годин їзди від нас.

З приходом весняного тепла у Шепетівці стартував сезон активного вивчення локальної історії у форматі просто неба. Фахівці Музею пропаганди запрошують мешканців та гостей міста долучитися до історичного квесту «Відома й невідома Шепетівка», який пропонує нестандартний погляд на минуле та сучасність міста.

Експертна комісія Українського інституту національної пам'яті дослідила відповідність назв населених пунктів Хмельниччини до норм закону про декомунізацію. Фахівці виявили ще 11 топонімів, що потребують перейменування. Про це зазначається у висновках експертної комісії УІНП. 

У фондах Державного архіву Хмельницької області зберігається цікавий документ – план села Шепетівка від 1867 року. На мапі відображено структуру поселення, вулиці, забудову та земельні межі того часу.

15 вересня 1911 року мешканці Проскурова (Хмельницького) стали свідками події, яка увійшла в історію міста та всього Поділля. Саме того дня над містом уперше пролетів і здійснив посадку літальний апарат – аероплан "Farman IV" під керуванням графа-авіатора Емануеля Малинського.

Вигнання "гітлерівських" військ на Хмельниччині розпочалося у 1944 році. Необхідно було повертатися до мирної праці, відбудовувати знищені війною промислові підприємства та розорені села. Тоді активно включились у відбудову жителі Кам’янця-Подільського, Проскурова та Шепетівки.

Про російські казачі частини, що воювали на боці нацистської Німеччини, москва намагається не згадувати взагалі, особливо напередодні відзначення 80-ї річниці від дня перемоги у війні. Серед документів, датованих 1944–1945 роками, в архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігається літерна справа під назвою "Казачі полки". Йдеться там і про Шепетівку.

Із настанням по-справжньому теплої весняної погоди і настала пора для проведення екскурсій під відкритим небом. Тож вже традиційно працівники Музею пропаганди організували історичний квест «Відома й невідома Шепетівка».