Вигнання "гітлерівських" військ на Хмельниччині розпочалося у 1944 році. Необхідно було повертатися до мирної праці, відбудовувати знищені війною промислові підприємства та розорені села. Тоді активно включились у відбудову жителі Кам’янця-Подільського, Проскурова та Шепетівки.

Про російські казачі частини, що воювали на боці нацистської Німеччини, москва намагається не згадувати взагалі, особливо напередодні відзначення 80-ї річниці від дня перемоги у війні. Серед документів, датованих 1944–1945 роками, в архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігається літерна справа під назвою "Казачі полки". Йдеться там і про Шепетівку.

Із настанням по-справжньому теплої весняної погоди і настала пора для проведення екскурсій під відкритим небом. Тож вже традиційно працівники Музею пропаганди організували історичний квест «Відома й невідома Шепетівка».

Часто доля підкидає нам такі сюрпризи, у які навіть складно повірити. Юрій Романов у 25 років влаштувався вчителем фізкультури в одну із шкіл на Хмельниччині. Про великий футбол він і не мріяв. Зате невдовзі зустрів іншого мрійника – Джумбера Нішніанідзе, котрий будував у Шепетівці амбітний проект. Разом із Темпом обидва подолали шлях від змагань серед колективів фізкультури до Вищої ліги.

У 1930 р. мешканці Плужного підняли повстання проти більшовиків, яке поширилося на довколишні села та райони й було придушене військами ОДПУ. Напередодні бюро Шепетівського окружкому КП(б)У ухвалило рішення про закриття церкви в селі та виселення селянських сімей. Але незабаром на вимогу громади церковну будівлю повернули.

Сьогодні з нагоди відзначення Дня пам’яток історії та культури України, відповідно до Указу Президента України від 23 серпня 1999 року №. 1062/99, працівники Музею пропаганди вирішили ознайомити з історією пам’ятки архітектури місцевого значення у Шепетівці.

Сьогодні, 11 квітня, відзначають Міжнародний день визволення в'язнів нацистських концтаборів. З цієї нагоди Музей пропаганди опублікував спогади мешканців Шепетівщини про діяльність подібних таборів на теренах нашого краю.

Із приходом по-справжньому теплих весняних днів настав час знайомитися з історією рідного міста. Так подумали працівники Музею пропаганади та влаштували для студентів шепетівського освітнього закладу екскурсію-квест.

Одним із найбільших проектів початку ХХ ст. на території Поділля та Південно-Східної Волині стало будівництво Подільської залізниці (1909-1917). На відміну від всіх інших магістралей Російської імперії, історія будівництва і функціонування Подільської залізниці на сьогодні мало досліджена.

У календарі пам’ятних дат України четверта субота листопада займає особливе місце. Цього дня ми згадуємо про жертв Голодомору 1932–1933 років. Запалюємо і виставляємо на підвіконня свічку — символ того, що ми досі пам’ятаємо про безліч загублених радянським режимом душ. Попри все…