Декілька слів про загиблого.
Його доброта була безкінечна, вдача щира, весела – так скаже кожний, хто знав Ревазо Циклаурі. А ще – сильний, мужній, справжній воїн, патріот України.
Доля подарувала Ревазо лише 31 рік земного життя. Оплакували його і на Україні - мама родом із села Михайлючки Шепетівського району, і в Грузії – в селі Лапанкурі Телавського району, в якому хлопець народився 2 липня 1984 року.
Після служби в грузинській армії хлопець приїздить на Україну, турбується про маму, меншого брата. Ревазо швидко опанував українську мову (за два місяці), став своїм у селі. Його любили і поважали за доброту, бажання допомогти…
В лютому 2015-го року Ревазо отримав повістку – це була 4-а найбільша хвиля мобілізації. Бойовий вишкіл солдат проходив на 37-му Житомирському загальновійськовому полігоні ВДВ з 2 лютого по 7 квітня 2015 року. Його мрія збулась – потрапив на службу у десантні війська, у 5-у батальйонно-тактичну групу 81-ї окремої аеромобільної бригади.
Ревазо був сильний і витривалий, став у нагоді його спортивний гарт, адже він займався боксом, вільною боротьбою. Із червня 2015 року воював в зоні АТО під Донецьким аеропортом, села Опитне, Водяне - центр бойового протистояння. Спогади про те, скільки поневірянь зазнав його менший брат Саша в полоні, не давали спокою. Ревазо прагнув помститися за брата, за загиблих в боях побратимів. Війна загартувала характер хлопця, він відчув у собі поклик стати професійним військовим, саме тому підписує контракт на службу у Збройних Силах України.
Бійці 4-ї хвилі були демобілізовані, бойові побратими повернулися додому, у той час як Ревазо переводиться на службу у героїчний 90-й батальйон 81-ї бригади, який веде бої під Авдіївкою. Командиру роти Андрію Бойко запам‘ятались його слова: «Я не буду без роботи сидіти, треба воювати…». Бій 29 квітня 2016 року став для Резо останнім. Вражає розповідь командира: «Бій тривав дві години. Ворог знаходився за 38 метрів від наших позицій. Кулемет Резо не стихав ні на хвилину. Ворог запросив тиші. Але через 20 хвилин наші позиції почали знову обстрілювати міномети. Осколок міни смертельно ранив Резо у шию…».
У Ревазо залишилися донечки Єва і Сона, які назавжди пам‘ятатимуть, що їхній батько – герой.
Указом Президента від 25 листопада 2016 року Циклаурі Ревазо Шотаєвич нагороджений орденом «За мужність III ступеня» (посмертно).
За інформацією Шепетівської районної ради
