Леся Українка і Полонне: де гостювала видатна поетеса
Сьогодні, 25 лютого, Україна відзначає день народження видатної поетеси Лесі Українки. Життя та творчість Лариси Петрівни Косач (справжнє ім'я) тісно переплетені з різними куточками України. Особливе місце в цій географії посідає місто Полонне, де у 90-х роках XIX століття мешкав її рідний дядько — Григорій Антонович Косач.
Привіт з 1599 року: в Ізяславі показали «котячий автограф» часів середньовіччя
Сьогодні, 17 лютого, Європа відзначає День кота. Поки ми пестимо своїх сучасних улюбленців, Ізяславський історико-краєзнавчий музей нагадує: коти були господарями людських осель ще сотні років тому.
Знайомство з Шепетівщиною: палац Бенедикта Тишкевича у селі Плужне
Історія села Плужне — це не просто хроніка зміни власників, а літопис перетворення скромної дерев’яної садиби на одну з найвишуканіших резиденцій Волині. Це розповідь про те, як архітектурний геній став жертвою ідеологічного невігластва та полум’я революції.
Знайомство з Шепетівщиною: Палац Четвертинських - пам’ятка зради та влади
Село Стригани розташоване на річці Горинь у Крупецькій сільській громаді Шепетівського району Хмельницької області. У 1961 році за рішенням тогочасної районної ради села Ріпище та Стригани (давня назва Старки) об’єднані у сучасні Стригани. Село розташоване на відстані 5 км на захід від м. Славута, 3 км від залізничної станції Бараннє, 125 км від обласного центру. Село розділене на дві частини залізницею.
Український інститут національної пам’яті пропонує перейменувати 4 села на Шепетівщині
Експертна комісія Українського інституту національної пам'яті дослідила відповідність назв населених пунктів Хмельниччини до норм закону про декомунізацію. Фахівці виявили ще 11 топонімів, що потребують перейменування. Про це зазначається у висновках експертної комісії УІНП.
Державний архів Хмельниччини опублікував унікальну карту Шепетівки
У фондах Державного архіву Хмельницької області зберігається цікавий документ – план села Шепетівка від 1867 року. На мапі відображено структуру поселення, вулиці, забудову та земельні межі того часу.
Найнебезпечніший був політ до Шепетівки: у 1911 році над Хмельниччиною вперше злетів аероплан
15 вересня 1911 року мешканці Проскурова (Хмельницького) стали свідками події, яка увійшла в історію міста та всього Поділля. Саме того дня над містом уперше пролетів і здійснив посадку літальний апарат – аероплан "Farman IV" під керуванням графа-авіатора Емануеля Малинського.
У Славуті створили унікальні 2D та 3D-моделі будинків
Місто Славута отримало цінний ресурс для збереження та популяризації своєї архітектурної спадщини – 2D та 3D-моделі будинків, як історичних, так і сучасних. Про це розповіли у Славутській міській раді.
Від дерев'яного до кам'яного: історія містка перед палацом князів Санґушко
Пам’ятка архітектури ХVІІІ ст., Місток, знаходиться у м. Ізяслав, Шепетівського району, Хмельницької області та розташована в південно-західній частині району «нового міста», на плоскому мисі між річками Горинь та Понора і сполучає через штучний оборонний рів Садибу Сангушків з костелом св. Йосипа, монастирем місіонерів і розпланованим поряд майданом з кам’яницями.
Посівна на конях, відновлення роботи заводу та фабрики: Хмельниччина після звільнення навесні 1944 року
Вигнання "гітлерівських" військ на Хмельниччині розпочалося у 1944 році. Необхідно було повертатися до мирної праці, відбудовувати знищені війною промислові підприємства та розорені села. Тоді активно включились у відбудову жителі Кам’янця-Подільського, Проскурова та Шепетівки.