У фондах Державного архіву Хмельницької області зберігається цікавий документ – план села Шепетівка від 1867 року. На мапі відображено структуру поселення, вулиці, забудову та земельні межі того часу.

15 вересня 1911 року мешканці Проскурова (Хмельницького) стали свідками події, яка увійшла в історію міста та всього Поділля. Саме того дня над містом уперше пролетів і здійснив посадку літальний апарат – аероплан "Farman IV" під керуванням графа-авіатора Емануеля Малинського.

Місто Славута отримало цінний ресурс для збереження та популяризації своєї архітектурної спадщини – 2D та 3D-моделі будинків, як історичних, так і сучасних. Про це розповіли у Славутській міській раді.

Пам’ятка архітектури ХVІІІ ст., Місток, знаходиться у м. Ізяслав, Шепетівського району, Хмельницької області та розташована в південно-західній частині району «нового міста», на плоскому мисі між річками Горинь та Понора і сполучає через штучний оборонний рів Садибу Сангушків з костелом св. Йосипа, монастирем місіонерів і розпланованим поряд майданом з кам’яницями.

Вигнання "гітлерівських" військ на Хмельниччині розпочалося у 1944 році. Необхідно було повертатися до мирної праці, відбудовувати знищені війною промислові підприємства та розорені села. Тоді активно включились у відбудову жителі Кам’янця-Подільського, Проскурова та Шепетівки.

Про російські казачі частини, що воювали на боці нацистської Німеччини, москва намагається не згадувати взагалі, особливо напередодні відзначення 80-ї річниці від дня перемоги у війні. Серед документів, датованих 1944–1945 роками, в архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігається літерна справа під назвою "Казачі полки". Йдеться там і про Шепетівку.

Одним з важливих чинників розвитку міст України XIV-XVII століть ставало набуття ними Магдебурзького права. Дана правова система міського самоврядування виникла у XIII столітті на території Німеччини і була широко поширена в Центральній Європі у часи Середньовіччя.

Часто доля підкидає нам такі сюрпризи, у які навіть складно повірити. Юрій Романов у 25 років влаштувався вчителем фізкультури в одну із шкіл на Хмельниччині. Про великий футбол він і не мріяв. Зате невдовзі зустрів іншого мрійника – Джумбера Нішніанідзе, котрий будував у Шепетівці амбітний проект. Разом із Темпом обидва подолали шлях від змагань серед колективів фізкультури до Вищої ліги.

На подвір'ї українського селянина, як правило, розміщувався цілий комплекс житлових та господарських споруд, які забезпечували всі потреби родини протягом року. Господарське подвір'я неможливо уявити без огорожі, яка служила перешкодою для диких звірів або чужої худоби. Без огорожі жив тільки недбалий, ледачий селянин, якого вважали пропащим. За давніх язичницьких часів огорожа виконувала насамперед роль магічного оберега - це було замкнуте коло, куди не могла проникнути зла сила. Тому в деяких місцевостях і до сьогодні зберігся звичай не тримати довго відчиненими ворота чи хвіртку, а зачиняти їх швидко, як тільки увійдеш чи в'їдеш в двір.

У середині XVIII століття Барбара Сангушко на мисі при впадінні річки Понори до річки Горині в межах Новозаславського замку виступила ініціаторкою побудови нового палацу за проектами її придворного архітектора Паоло Фонтана та королівського архітектора Якуба Фонтана, який вніс корективи до ескізу палацу.