По кількості переглядів ми бачимо, що вам дуже сподобались 50 цікавих фактів та історій Шепетівки, які підготував Музей пропаганди за спогадами Сінькова Миколи Петровича. Тому працівники музею підготували ще 32 цікавинки, тепер за спогадами Лукашенка Олександра Леонідовича 1940 р.н.
- Будівля, де знаходиться магазин «Фокстрот», побудована 1935-37 роках як кінотеатр, пізніше там був «Будинок піонерів».
- Будівля сучасного військкомату теж будувалася приблизно в 1935-37 роках.
- Будинок райдержадміністрації планували спочатку побудувати під освітній заклад. Існує переказ, що головного архітектора розстріляли за те, що будинок побудували у формі тризуба.
- Перший музей Миколи Островського до війни знаходився в приміщенні бібліотеки. Ця бібліотека – звичайна хата, яка знаходилася приблизно перед магазином «КТС» по вулиці Шосейній (нині вул. Героїв Небесної Сотні).
- В будівлі сучасного краєзнавчого музею до ІІ Світової війни знаходився держстрах, кімната-музей та комсомольській осередок. Під час війни – німецький ресторан.
- Сучасний Будинок культури до війни був «Будинок Червоної Армії», а під час війни в ньому розміщувався німецький госпіталь.
- Будівля готелю довоєнна. Там зупинялися в свій час Маршал Жуков та главком Семен Будьонний.
- В парку був старовинний дерев’яний літній театр.
- Навпроти залізничної поліклініки по вул. Залізничній знаходяться довоєнні житлові будинки, побудовані для родин залізничників та військових. До війни той район називали «посьолок Ленінське».
- Навпроти вузлової лікарні, де було ательє, колись була таможня.
- ЗОШ№6 – стара будівля, де під час війни був розміщений венгерський кінний батальйон. Перед будівлею ЗОШ№6 колись жив лісник.
- За цією ж школою є лісок, де до війни стояв 141 дивізії артилерійській полк, а після війни – територія воєнторгу.
- Лісництво в 20-30 роках було по вул. Мазепи 23.
- На місці колишнього залізничного вокзалу (якій був розбомблений під час війни) зараз знаходиться нова будівля локомотивного депо.
- Де знаходиться залізнична поліклініка, там теж деякий час була таможня.
- В будівлі дитячого садочку, що по вул. Залізничній, деякій час було Шепетівське відділення Вінницької вузлової лікарні.
- Військове містечко №5 – довоєнне, там була 141 Стрілецька дивізія, школа майстрів - артилеристів. Під час війни там розміщувалися козаки та власівці.
- В військовому містечку №3 – топографи. В 1939 році це був пересильний табір для полонених поляків, а при німцях – табір для наших військовополонених.
- На території ЗОШ№ 7- масові розстріли і поховання військовополонених в 1941-44 роках.
- За ЗОШ№ 7 є упорядкована братська могила. Загалом, на території «Шешуково» поховано біля 15 000 військовополонених.
- На території лікарні, а саме в парку перед водолікарнею, поховано біля 200 чоловік військових, які померли в лікарні від поранень.
- По вулиці Українській (коло лікарні, приблизно між зупинкою та аптекою) колись була маленька в’язниця, а потім клуб.
- Там, де «Царське село» - була «Чайна №4», а на місці де стоїть танк – кафе «Голубой Дунай».
- Житловий будинок, де магазин «Карапуз», колись слугував, як фельдшерсько – акушерська школа.
- Приблизно на території «Нової пошти №1» по вул. Валі Котика, був кінопрокат. Там також був перший радіовузол, трансляції радіо звернень лунали на всю Шепетівку.
- По вулиці Валі Котика 7 – був довоєнний маслозавод.
- Між новозбудованим храмом та друкарнею, біля скверу Валі Котика, колись була стара єврейська лікарня. То було ще місце загального збору євреїв під час війни. Єврейське гетто теж знаходилось поруч.
- В приміщенні учбового комбінату було НКВД (Народний комісаріат військових справ).
- По вул. Героїв Небесної Сотні (колишня Шосейна), там де зараз перукарня та магазин «Ренесанс», під час війни було гестапо.
- На місці сучасної пошти по вул. Островського (колишня Левадська) деякий час була лісопильня.
- По вул. Старокостянтинівське шосе, за 9-ти поверхівкою, була будівля курортної водолікарні , а за нею - цілющі джерела.
- По всьому місту Шепетівці, під час його післявоєнної забудови, будівельники під час земляних робіт зустрічалися з проблемою – джерел, які били з під землі з великою силою. Іноді їх заливали рідким склом.
