Мисливство в Україні має глибокі і давні традиції. Колись це було, основним заняттям і джерелом існування людей. В київській Русі хутро білок, горностаїв, куниць, чорнобурих лисиць було предметом експорту. І в період Литовського князівства населення платило данину хутрами. До речі в наші часи вироби з хутра можна придбати тут.

Важко сказати, коли саме оселилися євреї на Шепетівщині. Відомо, що на Волині їх поселення існували вже у XII столітті. Разом з тим, історично так склалося, що Шепетівка неодноразово, внаслідок спустошень татарської орди, польсько-шляхетських загонів воєводи Белзького, під час Північної війни (1700-1721 рр.) від шведських та польських військ, зазнавала значних руйнувань і навіть повного знищення. Як поселення Шепетівка відродилось лише в кінці XVII століття. Та основу життя євреїв на Волині підірвало повстання Богдана Хмельницького, різня ж євреїв в укріпленому місті Полонному привела до масової втечі їх на захід.

З метою вшанування традицій боротьби за Незалежність  і соборність України, визначення історичного значення подій, а саме 100 – річчя подій Української революції 1917-1921 років, в Шепетівській центральній районні бібліотеці відбулося засідання круглого столу «Українська революція 1917-1921 років: історія і сьогодення».

Багато обдарованих, яскравих і харизматичних особистостей, що ввійшли до пантеону слави інших країн, завдячують частині своїх життєвих біографій Шепетівщині. Так сталося з Ігнацієм Яном Падеревським - відомою постаттю 19 століття, світової слави піаністом, композитором, громадським діячом, політиком, прем’єр-міністром Польщі. Цю особистість ми відкрили для себе у 2012 році, коли в Україні проходив фестиваль його імені у Львові. В шепетівському музеї теж відзначили дні пошанування відомого на увесь світ І. Я. Падеревського.

Теперішня територія України бачила чимало військових конфліктів, хто тільки не спочиває на нашій українській землі: французькі воїни, англійські, німецькі, австрійські, польські...В "Архелогической карте Волынской губернии" В. Антоновича є згадка про те, що в Зеленцях на полі битви в 1840 році стояв хрест з латинським написом в пам'ять полякам, що полягли у битві 1792 року [1, с.100]. Хрест цей довго пам'ятали старожили та з часом землі були переорані і пам'ятного знаку не стало. Чому ж ми нічого не знали про битву, яка відбулась на теренах нашої землі?

Минулого вечора в міському будинку культури відбулася презентація книжки Михайла Полодюка "Невідомі сторінки історії Шепетівщини". Це вже друга його книга, першою був історико-краєзнавчий нарис про село Мальованку, малу Батьківщину автора.

Вийшов з друку черговий збірник документів кандидата історичних наук, доктора філософії, директора Центрального державного кінофотофоноархіву України ім. Г.С. Пшеничного Владислава Берковського «Націоналістичний рух Опору на півночі Хмельниччини (1943-1948 рр.)». Днями її презентували в славутському Палаці культури.

Щорічно з нагоди Дня партизанської слави у шепетівському професійному ліцеї проводиться першість ліцею з футболу на кубок імені Володі Ковальчука. Кубок переможцям змагань завжди вручається на місці, де 31 грудня 1943 року фашисти живцем спалили юного підпільника. 

9 липня в читальному залі районної бібліотеки зібралося  чимало відвідувачів, на історичну годину «Валентин Садовський – громадський і політичний діяч» присвячена 130 – річчю від дня народження. Цього року Верховна Рада України прийняла постанову «Про відзначення пам`ятних дат і ювілеїв на державному рівні» де і згадується  ім`я Валентина Васильовича.

В обласному літературно-меморіальному музеї М. Островського працювала «Археологічна майстерня» під керівництвом завідувача відділом історії Хмельницького обласного краєзнавчого музею, археолога Сергія Демидка. В заході взяло участь більше 20 учасників, зокрема юні учні-краєзнавці та вчителі історії з Шепетівки та району.