90 років тому на теренах північної частини Хмельниччини відбулися масові селянські виступи проти колективізації. Згодом ці виступи переросли у антирадянські повстання. Фактично з нашого регіону вони поширилися на всю радянську Україну і тривали аж до осені 1932 р. Лише з початком голоду 1932-1933 рр. ці повстання згасають. Сьогодні деякі історики називають ці заворушення селянським «майданом». Про причини, хід подій та наслідки антиколгоспних виступів на Шепетівщині мова піде далі.

Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів - пам’ятна дата, що відзначається щорічно 11 квітня за ініціативою ООН. Цей день встановлено в пам’ять про інтернаціональне повстання в’язнів концтабору Бухенвальд 11 квітня 1945 року.

100 років тому на теренах України відбулися події, які в історії нашої держави отримали назву Українська революція 1917 – 1921 рр. Про її визначних людей, зокрема Михайла Грушевського, Володимира Винниченка, Симона Петлюру, Євгена Коновальця шепетівчани дещо знають чи хоча б чули. Але, на жаль, ще багато імен героїв Української революції лишаються забутими. Героїв, які століття тому, на протязі п’яти років, боронили незалежність нашої Батьківщини. Саме тому ми розпочинаємо цикл статей «Забуті імена Української революції 1917 – 1921 рр.», в яких будемо розповідати про вояків армії УНР, які були причетні до подій пов’язаних з Шепетівкою.

Іван Васильович Рогульський був одним з найкращих офіцерів у війську УНР. Народився чоловік 5 жовтня 1892 року в селі Голобутів Стрийського повіту Галичини. Батьки Івана, Василь і Ванда, були службовцями. У 1884 році вони одружилися і мали 12 дітей. Четверо з них нажаль померли у малолітньому віці.

Наприкінці червня - на початку липня 1941 року на підступах до Шепетівки йшли важкі оборонні бої, у яких велику роль відіграла оперативна група генерала Лукіна. Саме під його командуванням війська 7 діб стримували ворога на шепетівському напрямку. На початковому етапі війни виграти у ворога 7 діб – це був подвиг. 

В ніч на 28 травня відійшов у вічність 95-літній борець за українську націю з Шепетівки Мацишин Володимир Андрійович. В УПА його знали як "Довбуша". Про сумну подію повідомив хмельницький осередок ВО "Свобода".

Міжнародний день визволення в’язнів нацистських концтаборів - пам’ятна дата, що відзначається щорічно 11 квітня за ініціативою ООН. Цей день встановлено в пам’ять про інтернаціональне повстання в’язнів концтабору Бухенвальду, що відбулося 11квітня 1945 року.

Пенсіонер, колишній працівник заводу «Комуніст» Олександр Черв’ятюк є предстаником славної династії залізничників. Його бабуся починала трудовий шлях у буфеті залізничного вокзалу станції Шепетівка, де не раз «перетиналася» із… Колею (так називала Миколу Островського). Батько займав поважну аж до кінця 1960-х років посаду головного кондуктора (вони обстежували вагони та інший рухомий склад), а потім навіть встиг кілька років поїздити на останніх паровозах місцевого депо. Ну, а мама багато років пропрацювала на станції Шепетівка касиром.

Напередодні святкування чергового Дня міста, який вже звично називаємо Днем народження Шепетівки, переглядаємо архівні документи, що засвідчують основні віхи на шляху його адміністративного зростання.

Сьогодні в музеї М. Островського відбулась лекція кандидата історичних наук та краєзнавця Володимира Ковальчука під назвою "Найбільший бій в історії УПА та його наслідки для Північної Хмельниччини". Через архівні документи і спогади очевидців пан Володимир розкрив відомі факти про діяльність УПА на теренах нашого краю, також було висвітлено нові, маловідомі факти.