Від неоліту до княжих часів
Заселення цих територій розпочалося ще в сиву давнину. Поблизу міста, в урочищі Остроні, археологи виявили давньоруський могильник, а також кам’яні шліфовані сокири та знаряддя праці доби неоліту.
Появу міста на карті давньої Русі у 987 році пов’язують з іменами князя Володимира Великого та його дружини Рогніди. Згодом місто стало удільним володінням їхнього сина — Ізяслава, від якого і пішла назва.
Історія міста була бурхливою:
- У 1241 році Ізяслав не оминула руйнівна татарська навала, проте місто постало з руїн у складі Галицько-Волинського князівства.
- З XIV століття Заслав (історична назва) став власністю впливових князів Острозьких, що підтверджувалося грамотами польського короля Владислава Ягайла та великого князя литовського Вітовта.
- У 1466 році на березі річки Горинь князі Заславські заклали замок із валами та укріпленнями, залишки яких збереглися донині.
Розбудова та економічний розквіт
У другій половині XV та протягом XVI століть оборонні укріплення міста постійно модернізувалися: з'явилися кам'яні стіни, контрфорси, високі вежі та ламані мури з амбразурами. Це значно посилило обороноздатність.
У XVII столітті Заслав перетворився на потужний торговельний і господарський центр південної Волині. Тут вирували щотижневі базари та масштабні щорічні ярмарки. А у 1754 році грамотою польського короля Августа ІІІ місту було надано магдебурзьке право.
Архітектурні перлини Ізяслава
Місто зберегло до наших днів багато унікальних архітектурних пам’яток минулих століть, які є свідками різних епох:
- Скарбниця (XVI ст.): Розташована у «Старому місті» (звідки починався сучасний Ізяслав). На диво добре збережена споруда.
- Церква Різдва (1823 р.): Культова споруда, яка дійшла до наших днів у майже первісному вигляді.
- Костьол Івана Хрестителя (1594 р.): Збудований архітектором Я. Мадленою на замовлення князя Івана IV. Був зруйнований козаками Б. Хмельницького, але у XVІІІ ст. відбудований князями Сангушками. Тривалий час слугував усипальницею князів Заславських (ймовірно, тут покоїться і фундаторка Пересопницького Євангелія Анастасія Заславська-Гольшанська).
- Монастир бернардинців (поч. XVII ст.): Домінуюча споруда на правому березі Горині, яка мала й оборонне призначення. У 1925 році башти розібрали, а підземні ходи засипали — з того часу комплекс використовується як в’язниця.
- Палацовий комплекс (середина XVIII ст.): На руїнах замку ХІІІ ст. власники збудували двоповерховий палац з колонами корінфського ордера та критим двориком з аркадами.
- Костьол святого Йосипа (середина XVІІІ ст.): Творіння відомого італійського архітектора Пауло Антоніо Фонтани, яке складало з палацом єдиний архітектурний ансамбль.
Ізяслав — це місто, де кожен камінь дихає історією. Краєзнавчий музей запрошує всіх охочих поринути у минуле та переглянути виставку ретросвітлин із життя міста та його мешканців.
