За ініціативою громадської організації "Рідна Славутчина" та підтримки Славутської міської ради на території КЗ"Славутський історичний музей" розпочато роботи з встановлення малої архітектурної форми «Жорнове колесо». Для Славустької громади даний предмет має історичну цінність, адже є частиною культурного спадку кінця ХІХ ст.

9 вересня славутчани офіційно відзначили 406-ту річницю першої писемної згадки про своє місто. Через воєнний стан, захід на центральній площі Славути відбувся з певними обмеженнями та носив благодійний характер.

Шепетівський міський центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді Хмельницької області запрошує шепетівчан та гостей міста до української світлиці, яку облаштовано у музеї народних промислів Україн.

24 серпня, з нагоди державного свята Дня Незалежності України на Шепетівщині вшанували пам’ять загиблих воїнів Української Повстанської Армії, які прийняли нерівний бій за Волю України з військами НКВС та партизанами.

На Хмельниччині прощаються з радянським минулим. Розпочався процес перейменування вулиць одразу після розвалу СРСР. Пожвавився цей процес після початку російсько-української війни та досяг свого апогею після початку повномасштабного російського вторгнення. З 2022 року в Україні не лише активно змінюють топоніми, а й позбуваються слідів радянщини на пам’ятниках. Якщо “ленінів” демонтували вже давно, то монументи, знаки та таблички, присвячені подіям Другої світової війни, зберігалися у первісному вигляді аж донині. Споруджені за радянських часів, вони розповідали про війну як про “вєлікую отєчєствєнную”. На деяких з них і досі є “ордени пабєди”. Як-от, наприклад, на меморіалі славутчанам, полеглим у війні 1941-1945 років.

Поліція повідомила про підозру мешканцю Кіровоградської області за незаконне привласнення знайденого скарбу та його збуті. Його спробу продати артефакт германських племен III ст. викрили ще у лютому 2023 року, експертиза підтвердила автентичність рідкісної знахідки і оцінила її у понад півмільйона гривень.

Це околиця міста Славута на півночі Хмельниччини. Тут у 1941 році нацисти створили табір для поранених радянських військовополонених — «Грослазарет Славута цвай, табір 301». Табір належав до типу шталаг — призначався для сержантського та рядового складу. Згодом табір перемістили у сусідню Шепетівку. А в Славуті розмістили шталаг під №357. Це місце трагічних подій радянська пропаганда оточила міфами на свою користь. Майбутнє ж локації не визначене. Однак про все за порядком.

Серед історичних джерел, які не оминають своєю увагою ні історики-професіонали, ні краєзнавці – стародавні карти. Непересічне місце у їхньому гроні посідає атлас під назвою «Carte de la Pologne divisée par provinces et palatinats et subdivisée par districts…» – «Мапа Польщі, поділена на провінції та воєводства й додатково поділена на повіти…» (Париж, 1772). Його автор – італієць Джованні-Антоніо-Бартоломео Ріцці Дзанноні (1736 – 1814).

Вчора відбулась історична подія. Вперше військові капелани Збройних Сил України отець Ростислав Височан та шепетівчанин отець Василь Боднар під час меси 63-го Міжнародного військового паломництва читали молитву «Богородице, Діво»… українською мовою. Про це повідомила Заступник Міністра оборони України Ганна Маляр, яка й очолювала українську делегацію.

22 квітня о 09:54 обласний центр сколихнув гул сирен пожежних автомобілів. На вулиці Проскурівській зайнялося в приміщенні котельні кафе «Шаверман». Вогонь швидко розповсюдився на дах й мансарду історичної будівлі 1898 року.