Сьогодні було відкрито доступ до правдивих скарбів фонду інженера, архітектора і реставратора Володимира Леонтовича (1881-1968), фонду 1686, опису 2, справ 39-47 Центрального державного історичного архіву України в Києві. Про це повідомили у громадській організації «Товариство культурної спадщини «Заслав'є».

У Музеї пропаганди відкрилася виставка «Биківня 1937-1938: польська лінія», розроблена спільно Національним історико-меморіальним заповідником «Биківнянські могили» та Польським інститутом у Києві. Про це повідомили на сторінці музею.

«Довге» ХІХ століття стало переламним у поширенні науково – технічного прогресу на теренах нашого краю: Південно – Східної Волині. Одним з найважливіших його досягнень стала залізниця. Перевезення вантажів та пасажирів сприяло зростанню значення Шепетівки, як значного транспортного вузла. Завдяки залізниці відбувалося швидке зростання чисельності населення міста, його розбудова. Виникали нові і модернізувалися вже існуючі підприємства.

За ініціативою громадської організації "Рідна Славутчина" та підтримки Славутської міської ради на території КЗ"Славутський історичний музей" розпочато роботи з встановлення малої архітектурної форми «Жорнове колесо». Для Славустької громади даний предмет має історичну цінність, адже є частиною культурного спадку кінця ХІХ ст.

9 вересня славутчани офіційно відзначили 406-ту річницю першої писемної згадки про своє місто. Через воєнний стан, захід на центральній площі Славути відбувся з певними обмеженнями та носив благодійний характер.

Шепетівський міський центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді Хмельницької області запрошує шепетівчан та гостей міста до української світлиці, яку облаштовано у музеї народних промислів Україн.

24 серпня, з нагоди державного свята Дня Незалежності України на Шепетівщині вшанували пам’ять загиблих воїнів Української Повстанської Армії, які прийняли нерівний бій за Волю України з військами НКВС та партизанами.

На Хмельниччині прощаються з радянським минулим. Розпочався процес перейменування вулиць одразу після розвалу СРСР. Пожвавився цей процес після початку російсько-української війни та досяг свого апогею після початку повномасштабного російського вторгнення. З 2022 року в Україні не лише активно змінюють топоніми, а й позбуваються слідів радянщини на пам’ятниках. Якщо “ленінів” демонтували вже давно, то монументи, знаки та таблички, присвячені подіям Другої світової війни, зберігалися у первісному вигляді аж донині. Споруджені за радянських часів, вони розповідали про війну як про “вєлікую отєчєствєнную”. На деяких з них і досі є “ордени пабєди”. Як-от, наприклад, на меморіалі славутчанам, полеглим у війні 1941-1945 років.

Поліція повідомила про підозру мешканцю Кіровоградської області за незаконне привласнення знайденого скарбу та його збуті. Його спробу продати артефакт германських племен III ст. викрили ще у лютому 2023 року, експертиза підтвердила автентичність рідкісної знахідки і оцінила її у понад півмільйона гривень.

Це околиця міста Славута на півночі Хмельниччини. Тут у 1941 році нацисти створили табір для поранених радянських військовополонених — «Грослазарет Славута цвай, табір 301». Табір належав до типу шталаг — призначався для сержантського та рядового складу. Згодом табір перемістили у сусідню Шепетівку. А в Славуті розмістили шталаг під №357. Це місце трагічних подій радянська пропаганда оточила міфами на свою користь. Майбутнє ж локації не визначене. Однак про все за порядком.