історія України

Мабуть, кожна людина пам’ятає, як пахне ялинкова хвоя, мандарини, згадує це передчуття Нового року, як у дитинстві вдома, у школі, або ще деінде прикрашали ялинку до свята. Із коробки, вийнятої з горища чи антресолей, діставали ялинкові іграшки. Яскраві скляні кулі, ляльки, шишки, фрукти, овочі, фігурки тварин і людей, а також інколи зірки, ракети, літаки, танки… Саме про це сьогодні ми і поговоримо.

Люди ставляться до грошей по різному . Хтось їх надміру любить, інші сприймають, як необхідне зло, якого постійно не вистачає… На початку ХХ ст. на теренах Шепетівщини перебували в обігу різні грошові знаки, які випускались такими державними утвореннями: російська імперія, УНР, Тимчасовий уряд, СРСР, а також умовні асигнації різних міст, громад, або взагалі, організацій анархістів, чи повстанських отаманів.

«Довге» ХІХ століття стало переламним у поширенні науково – технічного прогресу на теренах нашого краю: Південно – Східної Волині. Одним з найважливіших його досягнень стала залізниця. Перевезення вантажів та пасажирів сприяло зростанню значення Шепетівки, як значного транспортного вузла. Завдяки залізниці відбувалося швидке зростання чисельності населення міста, його розбудова. Виникали нові і модернізувалися вже існуючі підприємства.

Державний Прапор України - один з офіційних державних символів суверенітету держави та має щонайменше тисячолітню історію, сягаючи часів Русі та Галицько-Волинського князівства.

Поліція повідомила про підозру мешканцю Кіровоградської області за незаконне привласнення знайденого скарбу та його збуті. Його спробу продати артефакт германських племен III ст. викрили ще у лютому 2023 року, експертиза підтвердила автентичність рідкісної знахідки і оцінила її у понад півмільйона гривень.

Це околиця міста Славута на півночі Хмельниччини. Тут у 1941 році нацисти створили табір для поранених радянських військовополонених — «Грослазарет Славута цвай, табір 301». Табір належав до типу шталаг — призначався для сержантського та рядового складу. Згодом табір перемістили у сусідню Шепетівку. А в Славуті розмістили шталаг під №357. Це місце трагічних подій радянська пропаганда оточила міфами на свою користь. Майбутнє ж локації не визначене. Однак про все за порядком.

Костел Святого Йосипа та монастир отців Лазарітов почали будувати в 1747 році за задумом градоначальника Ізяслава князя Павла Карла Сангушка. Творець проекту – королівський придворний архітектор Паоло Фонтана, який служив у ті часи у князя поручиком артилерії. У 1749 костел, виконаний у стилі пізнього бароко, був готовий. В цей же час активно велося будівництво келій для монастиря.

На перший погляд може здатися, що на цих фото китайська порцеляна. Але насправді, такий посуд виробляли у нашій місцевості у XIX столітті. Село Білотин Шепетівського району розташоване за 30 кілометрів від нашого міста. Саме тут у 1850 році князем Яблоновським була відкрита порцелянова фабрика. На початку 1860 року фабрику придбав купець Зуссман. У 1884 році на фабриці працювало 15 робітників.

У Музеї пропаганди відбулася презентація фотодокументальної виставки «Імена, викреслені з афіш», що експонується у виставковій залі музею. Для громади експозицію презентували у співпраці з Меморіальним заповідником "Биківнянські могили".

Українським науковцям вдалося прочитати текст унікальної свинцевої грамоти ХІІ століття, знайденої архітектурно-археологічною експедицією минулого року під час розкопок у Шепетівсьому районі. Фахівцям знадобився майже рік, аби розгорнути щільні сувої стародавньої знахідки, зафіксувати, розчистити, вивчити текст і розшифрувати його.