історія Шепетівщини

До Дня міста Ізяслав та 930-ї річниці від гіпотетичної дати його заснування Ізяславський історико-краєзнавчий музей підготував для містян та гостей захопливий фотоекскурс у минуле. Ізяслав — це не просто одне із найдавніших міст сучасної Хмельниччини, це справжній музей просто неба, чия історія сягає княжих часів.

Завдяки рукописним хронікам заславських ченців-бернардинів XVIII століття ми маємо унікальну можливість дізнатися про надзвичайні релігійні урочистості, що відбулися 3 червня 1775 року у відновленому костелі Святого Архангела Михаїла бернардинського монастиря в Заславі. Подія увійшла в історію як «потрійне введення» реліквій до оновленого храму.

22 квітня в Центральній міській бібліотеці міста Славути відбулася тепла й змістовна зустріч із нагоди презентації книги Володимира Рєзніка під назвою «Славута». Автор уже багато років мешкає у США, проте спогади про рідне місто залишаються живими в його серці — саме вони й надихнули на створення цієї книги.

У березні 2026 року найстаріша жителька Ізяславської громади, що на Шепетівщині, Пелагія Качка відзначила свій 103-й рік життя. Мешканка села Михнів, яка має почесне державне звання «Мати-героїня», поділилася спогадами про ключові події української історії XX та XXI століть, які їй довелося пережити особисто.

Сьогодні, 25 лютого, Україна відзначає день народження видатної поетеси Лесі Українки. Життя та творчість Лариси Петрівни Косач (справжнє ім'я) тісно переплетені з різними куточками України. Особливе місце в цій географії посідає місто Полонне, де у 90-х роках XIX століття мешкав її рідний дядько — Григорій Антонович Косач.

Сьогодні, 17 лютого, Європа відзначає День кота. Поки ми пестимо своїх сучасних улюбленців, Ізяславський історико-краєзнавчий музей нагадує: коти були господарями людських осель ще сотні років тому.

Історія села Плужне — це не просто хроніка зміни власників, а літопис перетворення скромної дерев’яної садиби на одну з найвишуканіших резиденцій Волині. Це розповідь про те, як архітектурний геній став жертвою ідеологічного невігластва та полум’я революції.

Село Стригани розташоване на річці Горинь у Крупецькій сільській громаді Шепетівського району Хмельницької області. У 1961 році за рішенням тогочасної районної ради села Ріпище та Стригани (давня назва Старки) об’єднані у сучасні Стригани. Село розташоване на відстані 5 км на захід від м. Славута, 3 км від залізничної станції Бараннє, 125 км від обласного центру. Село розділене на дві частини залізницею.

Експертна комісія Українського інституту національної пам'яті дослідила відповідність назв населених пунктів Хмельниччини до норм закону про декомунізацію. Фахівці виявили ще 11 топонімів, що потребують перейменування. Про це зазначається у висновках експертної комісії УІНП. 

У фондах Державного архіву Хмельницької області зберігається цікавий документ – план села Шепетівка від 1867 року. На мапі відображено структуру поселення, вулиці, забудову та земельні межі того часу.