Мідна меморіальна таблиця князя Кароля Сангушка
У підземеллях костелу Святого Івана Хрестителя, будівництво якого розпочалося 1599 року, розташовувалася родинна усипальниця князів Заславських, а згодом — Сангушків. Поховання відрізнялися особливим ритуалом: тіла бальзамували, а труни встановлювали на спеціальні підставки з мідними меморіальними таблицями.
У радянські часи, коли храм закрили та пристосували під господарські потреби, крипту було зруйновано. Однак одну з таблиць вдалося зберегти:
- Кому присвячена: князю Каролю Сангушку, який помер у 1840 році та став останнім представником роду, похованим в Ізяславі (після продажу маєтків родина перенесла усипальницю до Славути);
- Матеріал та вік: артефакт виготовлений із масивної міді та датується серединою XIX століття, містить рельєфний напис з ім'ям князя;
- Історія знахідки: таблиця тривалий час лежала серед руїн, поки її під час розбирання будівлі не знайшов місцевий робітник. У 2021 році чоловік передав її до фондів музею.
Реконструкція костелу та цеглина з відбитком XVI століття

Окрім меморіальної таблиці, в експозиції музею представлено ще два цінні об'єкти, які ілюструють архітектурне обличчя та будівництво давнього храму:
- Макет фарного костелу: близько 2005 року майстер Дмитро Калитюк створил художню реконструкцію споруди, яка відтворює зовнішній вигляд та внутрішній інтер'єр костелу до його руйнування;
- 430-річна цеглина: артефакт зі згарища костелу виявив завідувач музею Віктор Кучерук. Оскільки храм зводили з 1599 року, цеглу виготовляли за кілька років до початку робіт. На сирій глині залишився виразний відбиток котячої лапи, який зберігся дотепер.

Разом ці три експонати дають змогу відвідувачам музею простежити багатовікову історію однієї з найдавніших сакральних споруд Заслава.
«Особливістю цих поховань було те, що тіла бальзамували, а на кожній труні була меморіальна таблиця. Саме ці три експонати — цеглина, макет костелу та меморіальна таблиця — разом ілюструють історію однієї з найдавніших культових споруд Заслава: від її спорудження наприкінці XVI століття до руйнування родинної усипальниці у XX столітті», — розповів завідувач Ізяславського історико-краєзнавчого музею Віктор Кучерук.
