Релігійний осередок шляхтичів Сенют та унікальні аріанські обряди
За даними дослідника та уродженця Ямпільщини Віталія Олуйка, споруду звели в період поширення аріанства (социніанства) на Волині, яка тоді перебувала у складі Речі Посполитої. Ініціатором заснування громади в Тихомелі став місцевий шляхтич Авраам Сенюта. Рід Сенют активно сприяв розвитку протестантського руху в регіоні, зокрема в Ляхівцях (нині Білогір'я) та Хорошеві, де в 1581 році Валентин Негалевський здійснив один із перших перекладів Нового Заповіту на розмовну українську мову.
Історичні та архітектурні особливості Аріанської вежі:
- Призначення: споруда на правому березі річки Горинь слугувала молитовним будинком, сакральним центром аріанських громад та родинною усипальницею Сенют;
- Поховальні традиції: за аріанським обрядом небіжчиків ховали у неглибоких могилах на пагорбах, вкладаючи в руки металеву дощечку з написом «Scio cui crediti» («Знаю, в кого вірую»), а поруч — закорковану пляшку з коротким життєписом;
- Занепад течії: після 1638 року під тиском католицької церкви та зі смертю покровителя Павла Сенюти у 1639 році аріанський рух у регіоні занепав, а самі громади остаточно зникли після 1648 року.
Як вежа вистояла після спроби підриву в 1985 році
У радянські часи пам'ятка опинилася під загрозою повного знищення. У 1985 році до Тихомеля прибули радянські сапери з метою підірвати історичну споруду.
Закладена під основами вибухівка пошкодила частину фундаменту, а сила вибухової хвилі вибила шибки та спричинила тріщини в хатах сусіднього села. Попри це, вежа вистояла. Сапери залишили об'єкт і більше не поверталися, однак через пошкоджений фундамент та відсутність покрівлі споруда роками зазнавала руйнівного впливу опадів.
Етапи збереження та проєкт відновлення
Для збереження об'єкта архітектор Сергій Козак та група науковців розробили поетапний проєкт реставрації:
- Перший етап (2020 рік): за кошти обласного бюджету над вежею звели захисний дах та встановили огорожу, що зупинило аварійне руйнування стін;
- Другий етап (реставрація): передбачає відновлення кладки, встановлення вікон та облаштування спеціальної прозорої підлоги, яка дозволить відвідувачам роздивитися підземну частину каплиці (крипту);
- Благоустрій: впорядкування прилеглої території та захист археологічного шару.
Концепція історико-культурного комплексу «Тихомель»
Віталій Олуйко спільно з художником-дизайнером Леонідом Коваленком, науковим консультантом Сергієм Єсюніним та дизайнеркою Наталією Коваленко розробили концептуальний проєкт історико-культурного комплексу під девізом «Тихомель — княже місто України-Руси: початок нового літопису!».
Проєкт передбачає масштабне впорядкування території навколо вежі та розташованого поруч давньоруського городища XII століття:
- Музей під відкритим небом: історична реконструкція дерев'яного укріпленого давньоруського городища в натуральних розмірах із житловими й господарськими будівлями та церквою;
- Фестивальний майданчик: облаштування просторої площі та амфітеатру для проведення масових фольклорних фестивалів, виставок-ярмарків і музично-пісенних заходів;
- Оглядова споруда: зведення оглядового майданчика з видом на мальовничу заплаву річки Горинь та кав'ярні під відкритим небом;
- Інфраструктура для туристів: будівництво на безпечній відстані від історичного ядра готельно-туристичного комплексу на 250–300 місць із рестораном, кафе, сауною, басейном та автостоянкою.
Наразі реалізація туристичного комплексу та завершення реставрації очікують на залучення грантового фінансування та відновлення співпраці з європейськими партнерами.
