Ініціатива була зумовлена зверненням до культурно-просвітницької установи Мінюсту щодо додержання норм закону «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».
Постать Миколи Островськог – письменника, життю та професійному шляху якого вже понад 40 років присвячена експозиція музею, є у списках декомунізації.
І хоча, згідно зі ст.4 п.3 дія закону не роширюється на твори мистецтва, експозиції музеїв, тематичні виставки й Музейний фонд України, назва комунального закладу культури, яким є сьогодні музей, на думку юристів не має містити слідів радянської пропаганди.
Саме для того, щоб владнати питання історичної пам’яті, актуального українського законодавства та думки громади, для якої музей М.Островського є невід’ємним компонентом культурного іміджу міста, була організована відкрита дискусія з істориками, фахівцями музейної справи, митцями й громадськістю.
Для обговорення директорка музею Наталія Николова представила чотири варіанти нової назви установи: Історичний музей Миколи Островського, Музей радянської пропаганди, Музей радянського тоталітаризму, Музей радянського міфу.
За словами директорки, нинішня концепція музею сфокусована на поширенні знань про правдиву, звільнену від міфів та стереотипів історію України та краю у ХХ ст. для залучення широкого кола відвідувачів, забезпечення функціонування музею як наукового та культурно-просвітницького закладу.
Ефективним інструментом, на думку музейників, має стати першочергове переосмислення особистостей, яких героїзувала радянська пропаганда, через представлення реальних архівних даних та історичних фактів. І водночас –без агресивного відхрещення від періоду радянської історії та радикального однобічного засудження характеристик того часу.
Установа музею, яка є не тільки унікальним твором мистецтва, а й архітектурною пам’яткою місцевого значення, перебуває на балансі Хмельницької обласною ради. Позицію актуального «господаря» музею висловив депутат ХОР Віталій Олуйко. Переосмислення помилок історії та пропагандиських методів впливу на громадянську свідомість – ось що на його думку має лежати в основі майбутніх змін у музеї. Крім того, пан Олуйко наголосив, що разом із колегами підготує звернення до профільних установ щодо вилучення особистості Миколи Островського зі списків осіб, які підпадають під закон.
Мистецтвознавиця Євгенія Моляр порадила музейникам надалі позиціонувати музей як інструмент критичного переосмислення для реконструкції минулого заради нового, позбавленого атавізмів пропаганди, майбутнього.
На думку наукової громади, зокрема вченого секретаря Національного музею історії України Сергія Купрієнка, дискурс декомунізації має представлятись громаді не знесенням пам’ятників, а зміною мислення й ставлення до історичних подій. А сам музей передусім має виступати як бренд міста, його культурно-мистецька родзинка й місце майбутнього туристичного паломництва. Для цього науковець запропонував внести додаткові історичні відсилки в рекурсії, пов’язані із самим містом Шепетівка, а не тільки з постаттю письменника Островського.
Громада, працівники місцевих закладів культури у свою чергу наголосили, що зміна назви музею є невиправданою і не вчасною, адже саме завдяки особистості митця був створений унікальний музей, який включений до світових рейтингів і за поданням ЮНЕСКО занесений у міжнародний каталог «Музеї світу» як унікальний пам’ятник архітектури.
Зрештою було вирішено розпочати роботу по співпраці музейників та місцевої громади з популяризації культурно-просвітницької установи, висвітлення питання перейменування у ЗМІ та проведення консультацій з мешканцями Шепетівки щодо майбутньої назви.
Постать Миколи Островського було вирішено висвітлювати як приклад людини свого часу, героя країни, де він жив для людей, які надихались силою його духу та письменницьким талантом.
Поділля News
