Гірко й боляче усвідомлювати, що цвіт нації поповнює небесне військо. Такою високою й страшною є ціна нашої свободи.
Громада, друзі та близькі вшанували пам’ять Воїна Світла, проводжаючи у вічність з квітами, словами молитви та безмежної вдячності. Його земний шлях був непростим, але він ніколи не зупинявся на досягнутому.
Свою останню домівку Микола знайшов у рідному селі Клубівка, де пройшло його дитинство, де відбулися найяскравіші моменти його життя, і де так чекали на нього рідні, друзі…
Тепер наш земляк – навічно з небесною вартою, а над його могилою навіки майорітиме синьо-жовтий стяг.
Немає жодного людського слова, яке б могло утішити скорботну родину бійця, адже ця рана ніколи не загоїться. Проте добрий, світлий спомин про Миколу назавжди залишиться у пам’яті рідних, друзів, усіх, хто знав нашого земляка, любив та шанував його.
Нехай земля йому буде пухом, а вічна пам'ять супроводжуватимуть на небесному шляху.
