Державний Прапор України - один з офіційних державних символів суверенітету держави та має щонайменше тисячолітню історію, сягаючи часів Русі та Галицько-Волинського князівства.

Поліція повідомила про підозру мешканцю Кіровоградської області за незаконне привласнення знайденого скарбу та його збуті. Його спробу продати артефакт германських племен III ст. викрили ще у лютому 2023 року, експертиза підтвердила автентичність рідкісної знахідки і оцінила її у понад півмільйона гривень.

Це околиця міста Славута на півночі Хмельниччини. Тут у 1941 році нацисти створили табір для поранених радянських військовополонених — «Грослазарет Славута цвай, табір 301». Табір належав до типу шталаг — призначався для сержантського та рядового складу. Згодом табір перемістили у сусідню Шепетівку. А в Славуті розмістили шталаг під №357. Це місце трагічних подій радянська пропаганда оточила міфами на свою користь. Майбутнє ж локації не визначене. Однак про все за порядком.

Костел Святого Йосипа та монастир отців Лазарітов почали будувати в 1747 році за задумом градоначальника Ізяслава князя Павла Карла Сангушка. Творець проекту – королівський придворний архітектор Паоло Фонтана, який служив у ті часи у князя поручиком артилерії. У 1749 костел, виконаний у стилі пізнього бароко, був готовий. В цей же час активно велося будівництво келій для монастиря.

На перший погляд може здатися, що на цих фото китайська порцеляна. Але насправді, такий посуд виробляли у нашій місцевості у XIX столітті. Село Білотин Шепетівського району розташоване за 30 кілометрів від нашого міста. Саме тут у 1850 році князем Яблоновським була відкрита порцелянова фабрика. На початку 1860 року фабрику придбав купець Зуссман. У 1884 році на фабриці працювало 15 робітників.

У Музеї пропаганди відбулася презентація фотодокументальної виставки «Імена, викреслені з афіш», що експонується у виставковій залі музею. Для громади експозицію презентували у співпраці з Меморіальним заповідником "Биківнянські могили".

Українським науковцям вдалося прочитати текст унікальної свинцевої грамоти ХІІ століття, знайденої архітектурно-археологічною експедицією минулого року під час розкопок у Шепетівсьому районі. Фахівцям знадобився майже рік, аби розгорнути щільні сувої стародавньої знахідки, зафіксувати, розчистити, вивчити текст і розшифрувати його.

У межах музейних занять з народознавства, зокрема вивчення традицій і мистецтва Хмельниччини, а також з метою психологічної реабілітації за допомогою арт-терапії, у Музеї пропаганди відбувся майстер-клас з самчиківського розпису.

“18 maja 98 tys. wojsko rosyjskie przekroczyło granice Rzeczpospolitej...” Так почалася російсько-польська війна 1792 року, знана в польській історіографії, як “війна в обороні Конституції 3 мая”.

Щорічно, починаючи з 1996 року, 28 червня українці відзначають День Конституції України. Саме в цей день, на п’ятий рік незалежності держави був прийнятий документ – Основний закон. До 1996 року у використанні була Конституція колишньої УРСР. Хоча Україна і прийняла Конституцію останньою з-поміж усіх пострадянських республік, проте міжнародне співтовариство визнало її однією з найдемократичніших у світі. І це не дивно, адже традиції українського державотворення налічують не одну сотню років, сягаючи корінням в часи так званого “звичаєвого права”.