Шепетівчанка двадцять років займається пошиттям етнічного одягу, протягом восьми — опановує техніку рукоділля “валяння з вовни”. За її допомогою виготовляє об’ємні іграшки, предмети одягу й аксесуари. Поступово у неї визріла ідея власної етномайстерні — місця, де за допомогою створення етновиробів жінки виходили б зі стану тривоги, страху, невпевненості. Так з’явилася майстерня “Кральова”.

На Хмельниччині прощаються з радянським минулим. Розпочався процес перейменування вулиць одразу після розвалу СРСР. Пожвавився цей процес після початку російсько-української війни та досяг свого апогею після початку повномасштабного російського вторгнення. З 2022 року в Україні не лише активно змінюють топоніми, а й позбуваються слідів радянщини на пам’ятниках. Якщо “ленінів” демонтували вже давно, то монументи, знаки та таблички, присвячені подіям Другої світової війни, зберігалися у первісному вигляді аж донині. Споруджені за радянських часів, вони розповідали про війну як про “вєлікую отєчєствєнную”. На деяких з них і досі є “ордени пабєди”. Як-от, наприклад, на меморіалі славутчанам, полеглим у війні 1941-1945 років.

Останній рік боляче вдарив по позиції московського патріархату в Україні. Обшуки, затримання, арешти лідерів, битва за Києво-Печерську лавру. Процес відмови вірян від УПЦ МП також, хоча й не скрізь рівномірно, але триває. Втім, її позиції досі доволі сильні, адже продовжують функціонувати монастирі — справжні “стовпи” для будь-якої конфесії. Процеси, які відбуваються навколо них, не надто публічні. Але це не означає, що у цій царині взагалі нічого не змінюється.