“За нібито напрацьованими протоколами, створеними службами, стоїть інша реальність. А в ній відбувається багато того, чого би вже не мало бути”, — каже психотерапевтка Світлана Рула.
Наразі на її базі втілюють проєкт на тему пережитого насильства — “ГовориТинеодна”. Про насильство написані тисячі текстів і сказані мільйони слів. У Шепетівці ж спробували прокомунікувати на цю тему інакше — за допомогою мистецтва. Його учасниці зображують історії насильства за допомогою різних технік і з використанням різних матеріалів. Про процес створення незвичних картин та історії, які стоять за цими роботами, Світлана Рула розповіла для ЖАР.INFO.
Як з’явилася етномайстерня?
Етномайстерню “Кральова” Світлана Рула організувала разом з іншою шепетівчанкою — викладачкою музики й вокалу Жанною Багагур. Жінок підтримали знайомі з “Української феміністичної мережі”, долучившись до придбання верстатів. Окрім того, фінансово шепетівчанкам допомогла їхня приятелька Оксана Олійник, яка в лютому 2022 року виїхала до Нідерландів. За кошти тих, хто може оплатити заняття, майстрині сплачують за оренду й закуповують матеріали: глину, пластилін, пісок, папір, нитки.
За понад рік існування в реалізованих майстернею проєктах узяли участь близько 100 осіб. Серед них — переселенки, вдови й матері загиблих військових, діти, для яких заняття були безоплатними.
“Спочатку головною метою була інтеграція. Згодом жінки настільки зблизилися, що навколо цієї творчості утворилася стійка спільнота. Шестеро з цих учасниць створюють речі, які ми допомагаємо їм продавати, щоб покращити їхню фінансову ситуацію”, — розповідає Світлана Рула.
З квітня 2023 року в етномайстерні почали втілювати проєкт “Ткання відновлення” для жінок-переселенок, волонтерок та місцевих жительок, які потрапили в кризові ситуації та потребують психологічної підтримки. Зокрема, у рамках цієї ініціативи виготовляють “ляльки турботи”.
“Ці ляльки-мотанки створюють різні жінки, докладаючи свою частину: від когось — віночок, від інших — сукня чи намисто, а всередині — вшиті трави. А потім всі деталі разом зшиваються”, — пояснює засновниця майстерні.
Ляльки-турботи, які створювали в етномайстерні під час проєкту “Ткання відновлення”. Фото Світлани Рули
Про що роботи проєкту “ГовориТинеодна”?
Невпинна комунікація між жінками під час занять стала стимулом для зародження нових активностей, обміну досвідом й відвертими історіями. Так і народився черговий проєкт “ГовориТинеодна”. Адже серед тих тем, які хвилюють учасниць майстерні, — тема насильства.
Учасниці мйстерні “Кральова” під час роботи над проєктом “ГовориТинеодна”. Фото Світлани Рули
Історії про насильство зображують учасниці майстерні. Вони передають те, що відбулося з їхніми подругами чи родичками. Хоча історії різні, їх об’єднує біль, страх бути незрозумілою й відчуття безпорадності.
“У проєкті задіяні не мисткині і не художниці. Спочатку вони казали, що не вміють цього робити, але при цьому хочуть зобразити якусь історію і щоб ми допомогли їм”, — розповідає Світлана Рула.
Картини створюють різними техніками та з використанням різних матеріалів: акрилу, олівців, текстилю, вовни, гіпсу. Поруч з картинами — описана історія, але без згадки імен чи місця подій. За словами Світлани Рули, втілення може здаватися неоднозначним з точки зору художньої критики. Водночас ці історії дуже промовисті.
“У них є багато такого, що бажано почути лікарям, поліцейським. Наприклад, це стосується допитів неповнолітньої дитини, некоректної поведінки”, — зазначає засновниця майстерні.
Серед історій — трагедія жінки, яка наклала на себе руки через насильство чоловіка. А також випадок про зґвалтування 14-річної дитини вітчимом. За наслідками певних подій відкриті кримінальні провадження.
“До цього часу триває процес у випадку з неповнолітньою, яка пережила зґвалтування. Він дуже болісний, тому що адвокати ґвалтівника поводять себе некоректно. Сім’я змушена жити подалі від рідної домівки”, — каже Світлана Рула.
Одна з робіт проєкту “ГовориТинеодна”. Фото Світлани Рули
А одну з робіт створила особисто героїня історії — дівчина, яка через тривалий булінг у школі захворіла на анорексію. Майстрині використали її малюнок, допрацювавши його за допомогою гіпсу. З 15 відібраних для проєкту історій 14 жіночих і одна чоловіча.
“Він у дитинстві зазнав багато психологічного насильства, а зараз воно відголосом дуже впливає на його життя”, — пояснює засновниця майстерні.
Вплив проєкту
Поки що, на думку Світлани Рули, зарано оцінювати вплив проєкту на учасниць та тих, чиї історії вони розповіли у своїх роботах. Водночас осмислення відчуттів через мистецтво Світлана Рула може аналізувати в інших проєктах “Майстерні”.
“Ця методологія сторітелінгу насамперед дає можливість жінкам і дівчатам бути почутими. За її допомогою вони промовляють: навіть якщо з кимось сталися такі речі, є люди, які готові допомогти, підтримати. Через це можна пройти і жити далі”, — вважає психотерапевтка.
За словами Світлани Рули, спочатку їй здавалося, що після 24 лютого 2022 року таких історій мало б поменшати. Але сталося прямо протилежне — і в сім’ях, де чоловіки повертаються з фронту у відпустку чи після поранення, і в родинах, де наразі ще ніхто не мобілізований.
“У моїй практиці є випадки, коли приходять жінки, які потерпають від насильства від чоловіків-військових. Але більше, ніж у приватній розмові з психологом, говорити про це вони не готові. Мовляв, тому що зараз війна і не можна військового чоловіка зачіпати, адже він захищає Батьківщину, робить важливу справу. А те, що відбувається вдома з сім’єю, поки що потерпить. Загалом у багатьох сімейних стосунках зараз велика напруга. До того ж підвищується рівень алкоголізації”, — розповідає психотерапевтка.
Попри те, що у медіа висвітлювати тему насильства стало мейнстрімом, на думку Світлани Рули, таких історій не може бути забагато. Адже, переживши насильство, люди все одно часто залишаються наодинці зі своїм болем.
Після того, як учасниці проєкту “Говоритинеодна” завершать працювати над роботами, у Шепетівці організують їхню виставку.
Довідково
Мешканці Хмельниччини, які зазнали домашнього насильства, можуть звертатися за номерами телефонів:
Центр соціально-психологічної допомоги для осіб, що постраждали від домашнього насильства: (0382) 74-64-72
Центр матері і дитини: (0382) 62-21-50
