27 жовтня 2024 року в Україні відзначають День української писемності та мови. Це свято історії нашої рідної мови, її розвитку та ролі в культурному житті нації. Офіційно воно було започатковане у 1997 році та приурочене до дня вшанування пам'яті преподобного Нестора-Літописця, одного з перших літописців Київської Русі та автора «Повісті минулих літ». Праці Нестора-Літописця стали основою української писемної традиції та культури. Цей день несе в собі ідею об’єднання українців навколо рідної мови, оскільки мова — це основа культурної ідентичності народу. День української писемності та мови нагадує про значення мовної спадщини та про потребу її збереження та розвитку, особливо в сучасному світі.
У цей день традиційно проводяться диктанти національної єдності, конкурси на знання рідної мови, творчі змагання, творчі майстер-класи та виставки, тематичні вечори та лекції, театральні постанови тощо. Студенти та викладачі Шепетівського медичного фахового коледжу також долучилися до Свята писемності та рідної мови. Вони взяли участь у написані Всеукраїнського радіодиктанту національної єдності, який відбувся 25 жовтня 2024 року. На жаль, цьогорічний радіодиктант перервала повітряна тривога. З міркувань безпеки студенти та викладачі змушені були припинити написання і перейти в укриття. Незважаючи на перервану подію, всі учасники мали можливість дописати диктант пізніше.
Напередодні Дня української писемності та мови студенти медичного коледжу також занурилися у творчий процес, створюючи тематичні плакати. Студенти вирішили зосередитися на висловах українських письменників та науковців про мову і її важливість у повсякденному житті та обрали рядки Ліни Костенко, Івана Франка та інших українських авторів, які закликають берегти та цінувати рідну мову. Також студенти 1-2 курсів взяли участь у першому етапі конкурсу знавців української мови імені Петра Яцика.
У рамках святкування Дня української писемності та мови здобувачі освіти медичного коледжу підготували театралізоване дійство. Розпочалося воно із пісні на слова Лесі Українки «Contra spem spero!». Після цього всі присутні вшанували пам’ять загиблих воїнів хвилиною мовчання та подякували тим, хто стоїть сьогодні на захисті нашої незалежності. Ведучі навели цікаві факти з історії розвитку української мови та її боротьби за існування. Продовжилось свято театральною постановкою уривку із безсмертної п'єси Михайла Старицького "За двома зайцями"(вона стала його родзинкою), привернувши увагу студентів і викладачів, які із задоволенням спостерігали за комічною історією про пригоди головного героя Свирида Голохвастова та його нареченої Проні Прокопівни. П'єса "За двома зайцями" обрана не випадково, адже вона відображає багатство української мови та її гумор, що якнайкраще підходить для святкування Дня писемності. Студенти заздалегідь репетирували ролі, опрацьовуючи сценічні репліки та намагаючись передати колорит мови героїв. Особливу увагу приділили правильній вимові діалектних слів, щоб зберегти автентичність твору.
В уривку була показана сцена, у якій Голохвастов намагається завоювати прихильність заможної Проні, використовуючи комічно неправильну мову та вигадуючи неймовірні історії про своє "багатство". Глядачі сміялися від душі, спостерігаючи за іронічними діалогами, у яких автор висміює бажання піднятися вищими соціальними сходами за рахунок удаваності. Постановка отримала численні оплески, а виконавці ролей Голохвастова та Проні стали "зірками" заходу. Студенти-актори змогли передати атмосферу класичної української комедії, розкриваючи водночас важливість і багатство рідної мови. Такий виступ не тільки став веселим моментом святкування, але й допоміг краще зрозуміти, як українська мова через мистецтво може передавати емоції, культуру та національні цінності.
Закінчилось театральне дійство колективним виконанням пісні «Одна калина…».
У період війни День української писемності та мови набуває особливого значення та слугує нагадуванням, що мова — це не просто слова, а потужний символ свободи, національної самобутності та права на існування, за яке українці зараз борються. Попри всі випробування, наш народ продовжує вивчати, популяризувати і розвивати мову, відроджуючи її у всіх сферах повсякденного життя.
