Пояснив, що з 2011 року за рішенням суду з нього на користь відповідачки стягують аліменти на утримання доньки у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходу щомісячно. Але у 2022 році виконком Славутської міської ради визначив місце проживання дитини з батьком і зараз вона перебуває на його утриманні. Тому просив стягнути з ексдружини аліменти на утримання доньки.
Славутський міськрайонний суд задовольнив позов: припинив стягнення аліментів з позивача на користь відповідачки на утримання доньки й стягнув їх на користь чоловіка у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Жінка оскаржила це рішення до апеляційного суду: просила скасувати його в частині розміру стягнутих аліментів та стягнути з неї на утримання доньки – 1500 грн щомісячно.
Вона розповіла, що у березні 2022 року з дітьми переїхала на тимчасове проживання до Швеції, проте у липні донька повернулася до України й з того часу живе з батьком.
На її думку, визначаючи розмір аліментів, суд не врахував, що вона сама виховує двох малолітніх дітей, яких утримує за рахунок допомоги держави, постійної роботи й будь-якого майна закордоном не має.
Як встановив суд, виконавчий комітет Славутської міської ради своїм рішенням визначив місце проживання неповнолітньої дівчинки разом з батьком (позивачем) без згоди матері, враховуючи інтереси дитини.
«Установивши, що домовленості між сторонами щодо виконання обов`язку по утриманню доньки не досягнуто, суд дійшов обґрунтованого висновку про необхідність стягнення аліментів за позовом батька, з яким проживає донька», – уважає колегія суддів апеляційного суду.
Водночас на думку ХАС, суд першої інстанції не дав належної оцінки тим обставинам, що жінка має на утриманні двох малолітніх дітей, з якими тимчасово проживає у Швеції, а позивач не надав доказів її спроможності сплачувати аліменти на утримання доньки у розмірі 1/4 частини доходу.
Разом з тим, апеляційний суд зауважив, що вимога апелянтки щодо стягнення аліментів у твердій грошовій сумі (1500 грн) не ґрунтується на законі, позаяк спосіб стягнення аліментів вибирає одержувач, а не платник, аліментів.
Відтак ХАС частково задовольнив вимоги апелянтки: змінив рішення Славутського міськрайонного суду у частині вимог про стягнення аліментів і зменшив їх до 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення нею повноліття.
Апеляційний суд звернув увагу, що при визначенні розміру аліментів, врахував рівність особистого обов`язку як матері, так і батька надавати матеріальну допомогу дитині до досягнення повноліття.
