війна

У вищому військовому керівництві України відбуваються кардинальні кадрові зміни. Президент України Володимир Зеленський повідомив, що новим Головнокомандувачем Збройних Сил України стане генерал-майор Михайло Драпатий. Рішення ухвалено на тлі масштабних суспільних протестів та публічного конфлікту довкола відставки міністра оборони Михайла Федорова.

21 липня 2026 року Білогірська громада Шепетівського району провела в останню земну дорогу свого земляка — молодого офіцера, командира механізованого взводу лейтенанта Богдана Михайловича Ткачука з позивним «Мармур». Герой загинув на Донеччині ще влітку 2024 року, проте довгі два роки вважався зниклим безвісти.

Хмельницька обласна військова адміністрація внесла суттєві зміни до регіональних критеріїв, за якими підприємства, установи та організації отримують статус критично важливих для функціонування економіки. Це дає їм право здійснювати бронювання своїх працівників від мобілізації. Нові правила стосуються заробітних плат, кількості штату, річного доходу та конкретних галузевих показників.

Білогірська громада Шепетівського району проведена в останню земну дорогу свого земляка — навідника десантно-штурмового відділення Василя Євгеновича Гулька. Воїн став на захист країни з перших днів повномасштабного вторгнення й загинув на початку 2025 року на Донеччині. Довгі місяці родина жила надією на диво, яка остаточно згасла лише цього липня після офіційного підтвердження.

Улашанівська сільська громада Шепетівського району провела в останню земну дорогу свого земляка, вірного сина України, мужнього воїна — солдата Василя Миколайовича Мазура. Захисник загинув ще на початку 2024 року під час важких боїв на Донеччині, проте довгі місяці вважався зниклим безвісти. Лише цього літа Герой назавжди повернувся до рідного дому «на щиті».

Славутська громада знову поринула у глибоку жалобу. Земляки провели в останню земну дорогу свого рідного сина — мужнього Захисника України, старшину Олександра Миколайовича Столяра. Воїн загинув наприкінці 2024 року під час виконання складного бойового завдання, проте понад 19 місяців родина жила надією, яка остаточно згасла лише цього літа.

18 липня 2026 року Шепетівська громада долучилася до загальнонаціональної мирної акції «Дзвони Надії для тих, хто в тиші». Масштабна ініціатива об’єднала міста по всій Україні (головна акція стартувала у Києві на Майдані Незалежності), щоб привернути увагу до долі полонених і безвісти зниклих військових та нагадати, що боротьба за кожного українського воїна триває щомиті.

17 липня 2026 року Шепетівська громада схилила голови у глибокій скорботі, зустрівши та провівши в останню земну дорогу свого земляка — старшого солдата, гранатометника стрілецького батальйону Андрія Вікторовича Зайця. Воїн загинув наприкінці 2024 року на Донеччині. Понад рік і сім місяців родина перебувала у гнітючій невідомості, яка остаточно розвіялася лише після підтвердження ДНК-експертизи.

Ганнопільська громада Шепетівського району провела в останню земну дорогу свого земляка, військовослужбовця Державної прикордонної служби України Сергія Васильовича Пархомчука. Чоловік став на захист країни влітку 2024 року, проте під час служби підірвав здоров'я і після важкої хвороби його серце зупинилося 16 липня 2026 року.

Ізяславська громада Шепетівського району знову у глибокій скорботі. Цими днями жителі краю провели в останню земну дорогу двох своїх земляків — відважних Захисників України Олександра Кінду та Юрія Грабара. Обох воїнів довгі місяці вважали безвісти зниклими, проте результати ДНК-експертиз принесли родинам страшну звістку: чоловіки загинули в боях на Донеччині.