війна

Судилківська громада знову огорнута глибокою скорботою. З невимовним болем сільська рада повідомила трагічну звістку: у російсько-українській війні загинув ще один вірний син України, житель села Судилків — штаб-сержант Анатолій Дмитрович Грига.

Сьогодні відбувся черговий, 75-й обмін полоненими. У результаті перемовного процесу з російської неволі звільнено 185 українських військовослужбовців. Окремо також вдалося повернути на Батьківщину одного цивільного українця, якого росіяни утримували в неволі з 2022 року.

Сьогодні, 3 червня 2026 року, Судилківська громада зі скорботою та глибоким болем провела в останню земну дорогу свого земляка, Героя-Захисника України Володимира Вікторовича Тригубця. Життя молодого воїна трагічно обірвалося на початку року під час виконання бойового завдання.

Правоохоронці Хмельниччини викрили та затримали 35-річного місцевого жителя, який налагодив незаконний канал переправлення військовозобов'язаних чоловіків через державний кордон України. За чималу суму він обіцяв виготовити документи про інвалідність для уникнення мобілізації.

2 червня у Шепетівці громада провела в останню земну дорогу полеглого захисника — солдата Мосійчука Віталія Олеговича. Номер обслуги гранатометного відділення розвідувального батальйону до останнього подиху залишався вірним військовій присязі, захищаючи наш спокій.

У ніч на 2 червня, противник завдав масованого комбінованого удару по Україні із застосуванням ударних БпЛА, ракет повітряного, морського та наземного базування різних типів.

Дмитро Куницький у своєму молодому віці вже пройшов шлях санітарного інструктора штурмового батальйону на Донеччині. Хлопець, який ще з 12 років проходив вишколи у військово-патріотичному клубі, сьогодні координує евакуацію поранених та здобуває освіту в сфері нацбезпеки. Про психологічні переломи під час евакуації загиблих, сни після атак FPV-дронів, важливість системного виховання молоді та досвід психологічного відновлення на програмі Repower – в історії бойового медика Дмитра Куницького для РБК-Україна.

Кривава та цинічна війна, розпочата російськими окупантами, продовжує приносити горе та непоправні втрати у громади Хмельниччини. Вже тринадцятий рік щодня Україна платить страшну ціну за своє право бути вільною — ціну, яку неможливо виміряти цифрами чи статистикою. Цими днями над краєм знову лунала тужлива «Пливе кача» — на малу Батьківщину «на щиті» повернувся сержант, командир екіпажу безпілотних систем Микола Олександрович Новак.

Білогірська громада знову у глибокій скорботі. Мешканці краю на колінах зустріли та провели в останню земну дорогу свого земляка, відважного захисника України, снайпера Збройних Сил України Костянтина Васильовича Самчука. Півтора року мужній воїн вважався зниклим безвісти, і весь цей час родина жила між небом і землею, тримаючись за крихітну надію. Проте нещодавно найстрашніші побоювання підтвердилися — Герой повернувся додому «на щиті».

Ще одна важка і болюча втрата для нашого краю. Разом із усією країною у глибокій скорботі схиляє голову Шепетівщина. Боронячи волю та незалежність нашої держави, на фронті загинув військовослужбовець Збройних Сил України Віталій Олегович Мосійчук.