війна

Сьогодні, 14 квітня 2026 року, Нетішинська громада зібралася, щоб віддати останню шану своєму земляку, старшому солдату Вадиму Тітову. 25-річний воїн помер у шпиталі від важких поранень, отриманих під час захисту територіальної цілісності України на Запорізькому напрямку.

Правоохоронці Хмельниччини — поліція, СБУ та прикордонники — провели спільну операцію та ліквідували канал незаконної міграції чоловіків призовного віку. Організаторами схеми виявилися четверо мешканців Кам’янця-Подільського: двоє 22-річних та двоє 19-річних молодиків.

Сьогодні Славута оповита важкою тишею. Тишею, що стискає горло, розриває серце невимовним болем і глибокою скорботою. У ці дні, коли світло Великодня нагадує нам про перемогу життя над смертю, коли віра у воскресіння мала б наповнювати душі надією, — ми зібралися тут, щоб розділити спільну, непоправну втрату. Славутчани схилити голови в глибокій шані та безмежній вдячності перед світлою пам’яттю солдата — Олександра Андрійовича Чешева.

У невимовному смутку, з болем у серці та сльозами на очах нетішинська громада провела в останню дорогу свого Захисника - 44-річного мешканця нашого міста Олександра Ткачука (позивний «Топік»), солдата.

9 квітня небо над Киликиєвом Шепетівського району, здавалося, опустилося нижче, придавлене важким людським горем. Село, яке колись дало Олегу ГРЕЧУНУ крила для життя, цього дня прийняло його у свої обійми на вічний спокій. Додому, до рідних краєвидів, воїн повернувся «на щиті». Про це повідомили у Ганнопільскій громаді.

9 квітня Шепетівська громада провела в останню дорогу воїна Андрія Михайловича Федорова, який ще у 2014 році залишив мирне життя та улюблену справу, родину, яка не розуміла його вчинку, і став на захист суверенітету України.

9 квітня 2026 року стало історичним днем для селища Гриців. Громада живим коридором, зі сльозами радості та запашним короваєм зустріла свого земляка — Сергія Олександровича Зінченка, який повернувся до рідної домівки після довгих місяців російського полону.

Контррозвідка Служби безпеки України провела блискучу операцію на випередження, затримавши ворожого агента, який готував масштабний вибух у центрі Хмельницького. Зловмисник мав на меті не просто вчинити диверсію, а максимально збільшити кількість жертв серед захисників України та правоохоронців.

Своєчасна евакуація та надання допомоги у межах «золотої години» — це врятовані життя наших воїнів. Розуміючи це, Улашанівська територіальна громада передала сучасний автомобіль швидкої допомоги для потреб військових медиків 95-ї окремої десантно-штурмової бригади.

Кажуть, воїни не вмирають — вони стають нашими небесними захисниками. Та від цього не меншає болю…Сьогодні Володимир Сокорій повернувся до рідних Клепачів востаннє. Повернувся не так, як чекали, не так, як мріяли… На щиті.