Від Шепетівської самооборони до посади в штабі розвідбату
У цивільному житті Назар Солян поєднував підприємництво, стоматологію та професійний спорт. За чотири роки до повномасштабного вторгнення він працював у Данії, а в рідній Шепетівці відкрив власний спортивний зал. З перших днів великої війни спортсмен долучився до місцевої самооборони та ТРО, однак прагнув потрапити до бойового підрозділу.
Завдяки медичній освіті та сприянню знайомих у ТЦК, у 2022 році Назар долучився до новоствореного 5-го штурмового полку (нині 5 ОШБр) як бойовий медик розвідувальної роти. За роки служби він пройшов шлях від рядового солдата-піхотинця, начальника медичного пункту батальйону до заступника начальника штабу розвідбату.
За словами «Хірурга», адаптуватися у військовому середовищі без попереднього армійського досвіду йому допомогла спортивна гартуваність та відсутність шкідливих звичок, хоча перехід від цивільного мислення до беззаперечного виконання наказів на початках був складним.
Бойове хрещення, специфіка сучасної розвідки та 9-місячні виходи
Перші бойові виходи та втрати побратимів група Назара Соляна пережила в районі КПВВ «Майорське» поблизу Бахмута. За словами офіцера, розвідка з початку війни зазнала суттєвих трансформацій: якщо раніше спостереження велося переважно на землі, то зараз більшу частину роботи виконують БпЛА, а провізію на передній край доставляють важкими дронами-бомберами.
При цьому навантаження на піхоту та розвідників на позиціях залишається колосальним. Окремі виходи бійців на передньому краї тривають місяцями, а найдовший зафіксований вихід у підрозділі становив 9 місяців.
Порівнюючи штабну роботу, відповідальність за підлеглих та службу на передовій, Назар Солян переконує, що найбільший тягар завжди лежить на звичайному солдатові:
«Ніколи і нічого не буде важчого, ніж бути солдатом. Те, що в перші тижні на новій посаді здається абсолютним кошмаром — за кілька тижнів вже буденність. Є різні рівні навантаження, але їх неможливо навіть близько порівняти з тим навантаженням, з яким зараз стикається солдат, що проводить місяці на позиціях».
Перемоги на чемпіонатах та «Щоденник Хірурга»
Попри важкі бойові будні, військовослужбовець не полишає професійний спорт. Свої щорічні відпустки Назар намагається підлаштовувати під календар змагань з паверліфтингу. Зокрема, у травні 2026 року він виступив на чемпіонаті в Буковелі, де виборов перше місце.
Крім спорту та служби, «Хірург» працює над літературною працею під назвою «Щоденник Хірурга». До книги увійдуть спогади про бойові події 2022–2023 років, відтворені не лише з власного досвіду автора, а й крізь призму розповідей його побратимів.
«Ми з побратимами про що би не розмовляли, все одно рано чи пізно повертаємось до спогадів про те, як ми виходили на позиції, як бігали і всі ті історії. Але такі спогади часто стираються, змінюються. А якщо їх записати, то вони збережуться. У центрі моєї книги — люди, їхні емоції та їхній досвід», — підсумував Назар Солян.
