історія України

23 січня 1947 року в урочищі Вертеби, що в лісі поблизу сіл Жуків, Гиновичі та Куропатники біля міста Бережани на Тернопільщині, в нерівному бою з московськими окупантами героїчно загинули: творець військової контррозвідки ОУН, єдиний генерал безпеки УПА та Лицар Золотого Хреста Заслуги Микола Арсенич («Михайло», «Дем’ян», «Микола»), його дружина, охоронець, а також зв’язкова Центрального Проводу ОУН і Головного Командира УПА Романа Шухевича Марія Римик («Маруся», «Наталка», «Марія»).

Чи знаєте ви, що Шепетівка мала стати ключовим вузлом у грандіозному міжнародному проекті, який би з’єднав Балтику з Індією та Адріатикою? Сьогодні про ці амбітні плани нагадують лише велетенські «римські руїни», що височіють посеред каньйону Смотрича, за кілька годин їзди від нас.

У березні 2026 року найстаріша жителька Ізяславської громади, що на Шепетівщині, Пелагія Качка відзначила свій 103-й рік життя. Мешканка села Михнів, яка має почесне державне звання «Мати-героїня», поділилася спогадами про ключові події української історії XX та XXI століть, які їй довелося пережити особисто.

Історія села Плужне — це не просто хроніка зміни власників, а літопис перетворення скромної дерев’яної садиби на одну з найвишуканіших резиденцій Волині. Це розповідь про те, як архітектурний геній став жертвою ідеологічного невігластва та полум’я революції.

Сенсаційне (без перебільшення) відкриття зроблено на Хмельниччині. Завдяки цій знахідці колекція різновидів зображень Тризуба поповнилася ще одним унікальним екземпляром та різновидом. Про знахідку повідомив представник громадської організації “Україна Інкогніта” краєзнавець Дмитро Полюхович.

Місто Городок Хмельницької області здавна славиться своїми підземеллями, яких в історичній частині міста, як дірок у доброму сирі. Одного разу через них навіть обвалилося ціле крило зведеного у повоєнні часи місцевого районного універмагу. Член команди ГО «Україна Інкогніта» Дмитро Полюхович провів обстеження ділянки давніх льохів в містечку Городок, що на Хмельниччині.

Вигнання "гітлерівських" військ на Хмельниччині розпочалося у 1944 році. Необхідно було повертатися до мирної праці, відбудовувати знищені війною промислові підприємства та розорені села. Тоді активно включились у відбудову жителі Кам’янця-Подільського, Проскурова та Шепетівки.

Одним з важливих чинників розвитку міст України XIV-XVII століть ставало набуття ними Магдебурзького права. Дана правова система міського самоврядування виникла у XIII столітті на території Німеччини і була широко поширена в Центральній Європі у часи Середньовіччя.

На подвір'ї українського селянина, як правило, розміщувався цілий комплекс житлових та господарських споруд, які забезпечували всі потреби родини протягом року. Господарське подвір'я неможливо уявити без огорожі, яка служила перешкодою для диких звірів або чужої худоби. Без огорожі жив тільки недбалий, ледачий селянин, якого вважали пропащим. За давніх язичницьких часів огорожа виконувала насамперед роль магічного оберега - це було замкнуте коло, куди не могла проникнути зла сила. Тому в деяких місцевостях і до сьогодні зберігся звичай не тримати довго відчиненими ворота чи хвіртку, а зачиняти їх швидко, як тільки увійдеш чи в'їдеш в двір.

У середині XVIII століття Барбара Сангушко на мисі при впадінні річки Понори до річки Горині в межах Новозаславського замку виступила ініціаторкою побудови нового палацу за проектами її придворного архітектора Паоло Фонтана та королівського архітектора Якуба Фонтана, який вніс корективи до ескізу палацу.