Філюс С.І. народився 29 червня 1976 року у м.Шепетівці, тут пройшло дитинство, тут навчався у Шепетівській школі № 2. Зростав доброзичливим, чуйним, щирим, ввічливим юнаком, займався спортом, цікавився технікою. Тому після закінчення школи вирішив навчатися професії водія у м.Полонному. Здобув професію - став першокласним водієм. Водійські навички згодилися як у мирному житті, так і під час військової служби.
У своєму житті тривалий час Сергій Іванович працював монтажником кондиціонерів. Зарекомендував себе у цьому ремеслі відповідальним, працелюбним, вмілим, знаючим, майстром-фахівцем.
Кондиціонери, які він встановлював у приміщеннях, і сьогодні освіжають у спеку та зігрівають у холодну пору року.
Сергій Іванович – люблячий син і чоловік, люблячий татусь трьох прекрасних доньок. Усе було добре в родинно-сімейному житті Філюсів: разом ростили дівчаток, підтримували один одного і словами, і спільними справами, разом мріяли відзначити цьогоріч 21 рік спільного подружнього життя, разом будували плани на майбутнє, - все змінила, все перекреслила клята війна, забрала сина у матері, чоловіка у дружини, батька у трьох доньок, залишивши родині біль, сльози, гіркоту непоправної втрати.
На військову службу Сергій Філюс був призваний 6 березня 2022 року. Водій – заправник I відділення автомобільного взводу підвозу пального та мастильних матеріалів групи матеріального забезпечення однієї з військових частин, солдат, вірний син українського народу, мужній, відважний воїн, вірний побратим, великий патріот та життєлюб до останнього подиху виконував священний обов’язок – захищав рідну землю від російського агресора.
18 березня 2024 року на Донеччині Його хоробре серце перестало битися. Він загинув за Україну, за волю і незалежність, за кожного з нас, наближаючи Перемогу над ненависним ворогом.
Сьогодні Сергій Іванович востаннє побував на земних гостинах у найрідніших та найдорожчих серцю людей в Судилкові, селі, яке за стільки років стало Йому рідним.
Провести Захисника до місця останнього спочинку прийшли побратими - військовослужбовці, представники духовенства, представники місцевої влади, жителі громади, друзі, колеги і всі, хто знав Сергія. Односельці зустріли Захисника України та провели в останню дорогу живим коридором Шани. Плакали всі, бо болить…Нестерпний біль крає серце.
Поховали Сергія Філюса у Судилкові з усіма військовими почестями.
Розділяємо горе родини, низько схиляємо голови у глибокій скорботі перед вічною і світлою памʼяттю Героя України. Світлий спомин про мужнього Захисника України Філюса Сергія Івановича назавжди залишиться в наших серцях.
Він наближав нашу Перемогу!
Слава і Шана Герою України!
Вічна пам’ять…
