Цивільне життя, любов до столярства та праця
Олександр Зозулюк народився 2 жовтня 1982 року в місті Славута. Навчався у Славутській загальноосвітній школі № 1 (1989–1999 рр.), після чого закінчив школу № 8, де здобув фах столяра.
Чоловік надзвичайно любив працювати з деревом. Свою трудову діяльність розпочав у 2001 році столяром в об’єднанні «Прогрес». У 2006 році працював за кордоном, а з 2008 року тривалий час працював за фахом у приватного підприємця.
Друзі та рідні згадують Олександра як щиру, товариську, життєрадісну людину з чудовим почуттям гумору, яка була справжньою душею компанії.
Бойовий шлях: від АТО до повномасштабного вторгнення
За плечима Олександра Зозулюка — роки військової служби та найгарячіші точки російсько-української війни:
- Серпень 2015 року: мобілізований до лав Збройних Сил України, проходив службу у місті Маріуполі;
- 2017–2018 роки: проходив службу за контрактом у військовій частині А-2600;
- 13 січня 2023 року: під час повномасштабного вторгнення призваний до 33-ї окремої механізованої бригади. Згодом у складі 5-ї окремої штурмової бригади мужньо тримав оборону та брав участь у запеклих боях під Бахмутом;
- З 3 квітня 2025 року: продовжив бойову службу у складі 1-го батальйону 115-ї окремої механізованої бригади (військова частина А-7043) на Запорізькому напрямку.
Загибель на Запоріжжі та співчуття громади
Старший солдат Олександр Зозулюк до останнього подиху залишався вірним військовій присязі. 17 жовтня 2026 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Таврійське Запорізького району Запорізької області воїн загинув.
У полеглого Захисника залишилися мати та син. Міський голова, виконавчий комітет та жителі Славутської громади висловлюють щирі співчуття родині, побратимам та близьким Героя. Вічна пам’ять і слава Захиснику України!
