81 рік тому в київському урочищі Бабин Яр сталося одне з наймасовіших убивств часів Другої світової війни, про яке з жахом говорить увесь світ. У найтрагічніші дні – 29–30 вересня 1941 року нацисти стратили понад 33 тисячі євреїв, а за два роки – до осені 1943-го забрали життя вже приблизно у 100 000 цивільних і військовополонених. Не менш трагічні події для єврейства відбувались в ці роки і на Шепетівщині.

Працівники Національного природного парку «Мале Полісся» здійснили польові дослідження в межах околиць села Брику́ля Ленковецької сільської територіальної громади Шепетівського району Хмельницької області. Зокрема, обстежено природні та штучні декоративні насадження, які розміщені навколо, збудованого у 1910 році, а нині занедбаного будинку лікаря В.Ф. Клопотовича.

“18 maja 98 tys. wojsko rosyjskie przekroczyło granice Rzeczpospolitej...” Так почалася російсько-польська війна 1792 року, знана в польській історіографії, як “війна в обороні Конституції 3 мая”.

В суботу, 11 червня, працівники Музею пропаганди мали приємність прогулятися містом і поділитися цікавинками нашої історії із групою туристів, які приїхали із міста Хмельницького. Про це повідомили на сторінці закладу культури.

15 травня – День пам'яті жертв політичних репресій, тож сьогодні ми пригадаємо трагічні події нашої історії радянського періоду і вшануємо пам’ять людей, які стали жертвами комуністичного терору.

92 роки тому на теренах північної частини Хмельниччини відбулися масові селянські виступи проти колективізації. Згодом ці виступи переросли у антирадянські повстання. Фактично з нашого регіону вони поширилися на всю радянську Україну і тривали аж до осені 1932 р. Лише з початком голоду 1932-1933 рр. ці повстання згасають. Сьогодні деякі історики називають ці заворушення селянським «майданом». Про причини, хід подій та наслідки антиколгоспних виступів на Шепетівщині мова піде далі.

Музей у Шепетівці, створений спершу для збереження пам’яті про радянського письменника Миколу Островського, за часів незалежності України почав змінювати формат і 2020 року став Музеєм пропаганди. Нині установа розвінчує міфи про біографію звеличеного раніше діяча, а на його прикладі показує механізм комуністичної пропаганди та осмислює наслідки тоталітарного минулого.

27 січня 1944 року розпочалася Рівненсько-Луцька наступальна операція І-го Українського фронту. Згідно неї радянське командування планувало вигнати нацистських загарбників з районів Рівне-Луцьк-Шепетівка.

Третій голодомор, який влаштувала народам СРСР російсько-комуністична диктатура 1946–1947, був спричинений спланованою акцією сталінського Політбюро з метою забрати в селян залишки зерна і продати чи подарувати його братнім режимам.
Розорене війною сільське господарство, яке потребувало допомоги, аби стати на ноги, ще більше було підірване засухою.

У двадцятому столітті українці пережили три голодомори: 1921–1923, 1932–1933, 1946–1947 років, які забрали життя мільйонів наших співвітчизників. Однак наймасштабнішим є Голодомор 1932–1933 років.