історія Шепетівщини

Іван Васильович Рогульський був одним з найкращих офіцерів у війську УНР. Народився чоловік 5 жовтня 1892 року в селі Голобутів Стрийського повіту Галичини. Батьки Івана, Василь і Ванда, були службовцями. У 1884 році вони одружилися і мали 12 дітей. Четверо з них нажаль померли у малолітньому віці.

Наприкінці червня - на початку липня 1941 року на підступах до Шепетівки йшли важкі оборонні бої, у яких велику роль відіграла оперативна група генерала Лукіна. Саме під його командуванням війська 7 діб стримували ворога на шепетівському напрямку. На початковому етапі війни виграти у ворога 7 діб – це був подвиг. 

В ніч на 28 травня відійшов у вічність 95-літній борець за українську націю з Шепетівки Мацишин Володимир Андрійович. В УПА його знали як "Довбуша". Про сумну подію повідомив хмельницький осередок ВО "Свобода".

Міжнародний день визволення в’язнів нацистських концтаборів - пам’ятна дата, що відзначається щорічно 11 квітня за ініціативою ООН. Цей день встановлено в пам’ять про інтернаціональне повстання в’язнів концтабору Бухенвальду, що відбулося 11квітня 1945 року.

Пенсіонер, колишній працівник заводу «Комуніст» Олександр Черв’ятюк є предстаником славної династії залізничників. Його бабуся починала трудовий шлях у буфеті залізничного вокзалу станції Шепетівка, де не раз «перетиналася» із… Колею (так називала Миколу Островського). Батько займав поважну аж до кінця 1960-х років посаду головного кондуктора (вони обстежували вагони та інший рухомий склад), а потім навіть встиг кілька років поїздити на останніх паровозах місцевого депо. Ну, а мама багато років пропрацювала на станції Шепетівка касиром.

Напередодні святкування чергового Дня міста, який вже звично називаємо Днем народження Шепетівки, переглядаємо архівні документи, що засвідчують основні віхи на шляху його адміністративного зростання.

Сьогодні в музеї М. Островського відбулась лекція кандидата історичних наук та краєзнавця Володимира Ковальчука під назвою "Найбільший бій в історії УПА та його наслідки для Північної Хмельниччини". Через архівні документи і спогади очевидців пан Володимир розкрив відомі факти про діяльність УПА на теренах нашого краю, також було висвітлено нові, маловідомі факти.

Події, які мали місце 100 років тому, й досі впливають на Україну, ніби віддзеркалюють наше сьогодення. Але що про них знаємо і чи уявляємо, що би сталося, якби Німеччина виграла війну? Йдеться про 1918 рік та підписання в той час Брест-Литовського мирного договору (у момент підписання його називали Берестейським).

Добре знані у колах науковців-мистецтвознавців прізвища Данила Михайловича Щербаківського (1877-1927 р.н.) і Павла Миколайовича Жолтовського (1904-1986 р.р.), майже невідомі пересічним українцям, хоча без їх праць неможливо уявити історію українського народного образотворчого та прикладного мистецтва. 

Об'єднати в статті цих людей спонукало те, що обидва вони зробили безцінний внесок у дослідження та збереження пам'яток сакрального мистецтва як України і Волині в цілому, так і Шепетівщини зокрема.

9 листопада в музеї Миколи Островського відбулися Другі краєзнавчі читання «Українська революція 1917-1921 рр. на Шепетівщині: Події. Постаті. Наслідки», які стали вже доброю традицією для краєзнавців та науковців нашого міста та району. Про це повідомили музейники на своїй сторінці.