Владислав - військовий психолог, не зі слів знає, що таке полон, у цьому пеклі він провів майже рік. На щастя, повернувся додому.

При зустрічі з міським головою Віталієм Бузилем попросив нагадати громаді про тих, на чию долю випало ув'язнення ворогом, зокрема мова йде і про його рідну 36 ОБРМП імені Контрадмірала Михайла Білинського.

Тож пам'ятаємо про кожного, хто захищає нас на передовій, та кожного, хто захищає нашу державу стійкістю духу та моралі.

Як діяти, якщо родич потрапив у полон

Нагадуємо, якщо людина потрапила у полон – потрібно зробити два кроки. Близькі родичі та члени сім’ї полоненого можуть сповістити про подію відповідні органи, а далі звернутися у міжнародні організації.

Крок 1. Для отримання або надання інформації громадяни можуть звернутися до Об’єднаного Центру з пошуку та звільнення полонених при Службі безпеки України. Це можна зробити за телефонами: +38 067 650 83 32, ,+38 098 087 36 01 , або надіслати запит на електронну пошту united.centre.ssu@gmail.com .

• З відповідними запитами можна звернутися до Національного інформаційного бюро, зателефонувавши на гарячу лінію 1648 або на міський номер (044) 287-81-65 (для дзвінків із-за кордону). Також є варіант звернення на електронну пошту, яка розміщена на сайті Бюро nib.gov.ua.
• Окрім того, розшуком полонених займається Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими, де за телефоном (044) 428-62-74 можна отримати необхідну інформацію, або надіслати електронний запит на адресу contact@gur.gov.ua.
• Дізнатися про те, що особа захоплена у полон можна за телефоном довіри МВС: +38 089-420-18-66.
• Також можна звернутися із заявою до найближчого територіального органу Національної поліції України, надіслати запит поштою, зателефонувати на телефон 102 (цілодобово) або телефон гарячої лінії (0894) 200-18-67.
• Отримана заява реєструється в журналі Єдиного обліку та вносяться відомості до ЄРДР для здійснення органами Національної поліції досудового розслідування за ст. 110 Кримінального кодексу України з приміткою “знаходиться в полоні, 437 або 438 КК України”.

Крок 2. Після виконання першого кроку, а саме: отримання офіційної відповіді, громадянам рекомендовано звернутися на гарячу лінію Міжнародного Комітету Червоного Хреста за телефоном 0-800-300-155. Також можна підготувати звернення до Європейського суду з прав людини та до Комітету з прав людини ООН.

Чому не можна «світити» дані зниклих військових?

• Поширення розгорнутої інформації про конкретну людину (військову), яка знаходиться в полоні, може ускладнити процес обміну і становити небезпеку для самого полоненого;
• Інформація про значущість людини, її політичні погляди, місце служби, попередню роботу, рідних та близьких провокує прискіпливе ставлення ворога. Як наслідок — вимоги до обміну конкретної особи можуть бути завищені, а сам процес максимально ускладнений;
• Розповсюдження інформації про позивні, військову частину, місце дислокації підрозділу, обставини потрапляння в полон несе загрозу не тільки самому полоненому, а й його бойовим побратимам та підрозділу.

Заступниця Міністра оборони України Ганна Маляр радить утриматися від публікації дописів про зниклих військових, особливо публікуючи при цьому їхні фото у військовому однострої: 

«Вказана особа дійсно може перебувати в полоні, але ворог при цьому вважає її цивільною. Або особа може просто переховуватись на тимчасово окупованих територіях і шукати можливості повернутись. Оприлюднюючи дані і фото такої людини, ви даєте ворогу орієнтир на пошуки».