прощання

9 вересня у лікарні помер 30-річний Микита Лебіга, який зазнав важких поранень унаслідок російської атаки на Хмельницький 5 вересня. Кілька днів лікарі боролися за життя чоловіка, проте врятувати його не вдалося. 10 вересня із цивільним загиблим попрощалися та поховали його у рідному Житомирі.

Улашанівська громада провела в останню земну дорогу 32-річного захисника України, молодшого сержанта Федора Федоровича Телешку. Воїн загинув 5 вересня 2026 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Дружківка Краматорського району Донецької області.

10 вересня 2026 року Плужненська громада віддала останню шану захиснику України, солдату Ігорю Юрійовичу Губалеку. Стрілець-снайпер поліг 21 квітня 2025 року під час виконання бойового завдання на Донеччині. Понад рік воїн вважався зниклим безвісти, і лише після підтвердження фактів загибелі родина та земляки змогли попрощатися з Героєм.

10 вересня 2026 року Судилківська громада провела в останню земну дорогу захисника України, старшого солдата Павла Святославовича Тригубця. Воїн-танкіст, який боронив Україну з перших годин повномасштабного вторгнення, загинув 21 серпня під час виконання завдань з евакуації у Чугуївському районі Харківської області. У зв'язку з непоправною втратою в громаді оголошено триденну жалобу.

Село Радошівка Шепетівського району у глибокій скорботі провела в останню дорогу двох своїх синів-оборонців — 34-річних Петра Проценка та Сергія Хмельничого. Чоловіки виросли в одному селі, разом навчалися в школі та мріяли про мирне майбутнє, однак обидва віддали свої життя за свободу України під час виконання бойових завдань на Донеччині.

Славутська громада провела в останню дорогу захисника України, солдата Євгена Володимировича Заболотного. Навідник-оператор механізованого батальйону загинув 7 вересня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу села Максимільянівка Покровського району Донецької області й тривалий час вважався зниклим безвісти.

9 вересня Шепетівська громада провела в останню дорогу Захисника України, солдата Андрія Леонідовича Малогловця. Водій-електрик радіолокаційної станції роти ударних БПЛА 3-го батальйону територіальної оборони загинув 26 серпня 2026 року під час виконання бойового завдання на Краматорському напрямку.

У Нетішинській громаді відбулася церемонія прощання зі 43-річним захисником України, старшим солдатом Олегом Поповим. Воїн загинув 21 серпня 2024 року під час ворожого обстрілу позицій на Луганському напрямку та тривалий час вважався зниклим безвісти. Лише після офіційного підтвердження фактів загибелі громада провела Героя в останню дорогу.

У Славутській громаді провели в останню дорогу захисника України, головного сержанта 66-ї окремої механізованої бригади Василя Миколайовича Шинкарчука. 51-річний воїн загинув 16 березня 2025 року під час виконання бойового завдання у Сватівському районі Луганської області й тривалий час вважався зниклим безвісти. Після офіційного підтвердження особи Героя поховали у рідній Славуті з усіма військовими почестями.

7 вересня Шепетівська громада провела в останню дорогу свого земляка, захисника України Вадима Володимировича Зигулю. Оператор відділення управління батареї перехоплювачів безпілотників, який пізніше добровільно став піхотинцем на передовій, загинув 20 серпня 2026 року внаслідок удару ворожого БпЛА на Харківщині. Попрощатися з воїном із позивним «Туман» зібралися рідні, побратими, друзі та мешканці міста.