Страшна війна продовжує виривати з наших сердець найкращих – тих, хто відчайдушно захищав нашу землю, наші домівки, наші родини. Вчора Славутська громада прийняла в свої обійми ще одного сина України, Героя, який віддав своє життя за її свободу і майбутнє - Антошка Руслана Володимировича.

4 жовтня серце Шепетівки знову плакало гіркими сльозами. Громада прощалася із солдатом Пипичем Олександром Олександровичем, водієм З десантно-штурмового відділення 1 десантно-штурмового взводу З десантно-штурмової роти 1 десантно-штурмового батальйону, мужнім воїном, який виборював право на життя та свободу України і,  внаслідок влучання ворожого fpv-дрону, загинув 27 вересня 2025 року у бою на Покровському напрямку Донецької області.

Горе, сум і жалоба не полишають Шепетівську громаду, не дають зняти чорні стрічки. 3 жовтня, стоячи на колінах, у Шепетівці знову прощалися із воїном, який загинув за Україну, командиром гармати самохідного артилерійського взводу, самохідного артилерійської батареї, самохідного артилерійського дивізіону сержантом Рябим Іваном Анатолійовичем.

Сьогодні, 2 жовтня, Нетішинська громада провела в останню дорогу свого земляка, 51-річного захисника України Івана Бабійчука. Це був день болю та скорботи – з квітами, молитвою та жовто-блакитними прапорами в руках людей, які схиляли голови й ставали навколішки перед кортежем Героя.

2 жовтня шепетівчани знову прощаються з воїном та бачать жахливе обличчя війни, бо вона твердим поступом ввійшла у дім нашої громади із страшною звісткою… Припинило битись гаряче серце героя – мужнього воїна, старшого лейтенанта Савчука Олега Олександровича.

Горе і пекучий біль знову прийшли у Шепетівську громаду. На «щиті» повернувся ще один мужній воїн. 29 вересня у Шепетівці прощалися із полеглим у бою сержантом Жилою Віталієм Анатолійовичем водієм 2 мінометного взводу 2 мінометної батареї 2 механізованого батальйону.

26 вересня жителі Улашанівської громади схилила свої голови у глибокій скорботі… Велике горе об’єднало всіх людей, які зібралися в селі Жуків, щоб провести в останню путь свого земляка, військовослужбовця Збройних Сил України, Миколу Васильовича Антонова.

26 вересня Шепетівська громада зустрічала «на щиті» навідника 3 аеромобільного відділення 2 аеромобільного взводу 1 аеромобільної роти аеромобільного батальйону, головного сержанта Соколова Руслана Леонідовича.

Українці платять страшну ціну за свободу й право жити на рідній землі. Це не лише зруйновані міста, тисячі поранених і скалічених доль. Найстрашніша плата — це життя наших воїнів.  22 вересня Шепетівська громада з болем у серці проводжала в останню земну дорогу земляка — Віталія Олександровича Муху, який віддав своє життя за Україну.

20 вересня 2025 року жителі Грицівської громади зі скорботою та болем в останню земну дорогу провели воїна-захисника Шутяка Павла Івановича. Про це повідомили у селищній раді.