Цивільне життя та професійний шлях людина праці
Василь Шинкарчук народився 12 квітня 1973 року в місті Славута. З 1980 по 1988 рік навчався у Славутській загальноосвітній школі № 6, після чого здобув спеціальність електрогазозварювальника 4-го розряду у Нетішинському професійному ліцеї (на той час ТПУ № 23).
Трудову діяльність розпочав у липні 1991 року на Славутському ремонтно-механічному заводі. З грудня 1991 по грудень 1993 року проходив строкову військову службу в сухопутних військах Прикарпатського військового округу, де здобув військове звання старшини.
Повернувшись до цивільного життя, протягом багатьох років працював електрогазозварювальником на Славутському солодовому заводі, підвищивши кваліфікацію до 5-го розряду. Також працював у ТОВ «Вальма груп» у Києві та долучився до будівництва цехів місцевого підприємства «Родорс».
Служба в ЗСУ, загибель на Лиманському напрямку та бойові нагороди
12 червня 2024 року Василь Шинкарчук був призваний до лав Збройних Сил України. Служив водієм у складі 66-ї окремої механізованої бригади (військова частина А7014) та виконував бойові завдання на складній ділянці фронту — Лиманському напрямку.
16 березня 2025 року під час бойового чергування поблизу населеного пункту Новолюбівка Сватівського району Луганської області головний сержант Василь Шинкарчук загинув. Довгий час воїн вважався зниклим безвісти, доки не було офіційно встановлено та підтверджено його загибель.
У полеглого захисника залишилися син Назар, брати Олександр і Сергій та сестра Людмила.
Під час церемонії прощання представник 66-ї бригади розповів про бойовий шлях побратима, відзначивши його мужність та порятунок бійців під час запеклих боїв. Рідним Героя було вручено бойовий прапор підрозділу та високі нагороди воїна:
- Відзнаку командира 66-ї ОМБр: «За мужність у бою»;
- Державну нагороду: відзнаку Президента України «За оборону України».
«Василь Миколайович у важких боях мужньо віддав своє життя за Україну, за те, щоб ми та наші діти мали можливість жити під мирним небом і будувати майбутнє. Слава полеглому Воїну!» — згадують про захисника його побратими.
