Їде гуцул на авто, на повній швидкості. ДивитьсяДаїшник стоїть. Не тормозить, думає, а не гріх, якзіб’ю, бо то москаль-москалем. Збив. Завіз тіло нацвинтар, дає старому гробареві пляшку оковитої,каже:- Поховайте вуйку, бо воно вистрибнуло саме на дорогу, я їй-богу, не винний.- Та чого ж не поховаю, синку.Так і домовились. Їде далі гуцул. Ще одноготакого збив, приїжджає з тілом на цвинтар,дивиться, гробар за столиком сидить, вжефляжку допиває. Гуцул кладе трупа на землю, каже:- Слава Йсусу.Дід обертається- Слава навіки!- А що, діду, закопали того?- Та закопав.. - Та як закопали, як во він лежить.- Йой, синку, забув видно. Старий вже я. Заразакопаю.Гуцул подякував і пішов. В ДАІ б’ють тривогу:- шо ета такоє! Гдє наши люді? Паєхать, правєріть!І послали одного. Приїжджає, дивиться, всюди тихо, темно,тільки на цвинтарі лямпа хитається ічути як гробар лопатою цьвьокає. Приходить нацвинтар, дивиться, а старий лопатою землюприхлопує на свіжій могилі. Підходить до гробаряі каже:- Ізвінітє, а што ета ви так позна тут дєлаєтє? Старий гуцул обертається, замахується лопатою іб’є що є сили: - ТА ТИ КУРВО ВЛЯЖЕШСЯ НИНІ ЧИ НЄ???