Кожне місто має свою особливу історію, кожне місто має свій вік… Кажуть, у кожного міста є душа. І не важливо, скільки йому років і якого воно розміру. Душа міста – це вир думок, історичних подій, людських життів, енергія вулиць, мелодії скверів та площ – субстанція, що пульсує десь поза межами людського розуміння.

Автори циклу «Українські палаци. Золота доба» дослідили один з найбільш вражаючих маєтків в Україні, який сучасники порівнювали із Версалем і який вражав гостей своєю величчю. Мова йде про палац Санґушків в Ізяславі. 

У психоневрологічному інтернаті у селі Кривчик біля Кам’янця-Подільського на Хмельниччині виявили історичну таблицю з арабською вяззю. Її знайшли під численними набілами штукатурки у туалеті, що раніше був верандою палацу Крупенських. Вчені її розшифрували і попередньо датують початком XVIII ст. За їхніми припущеннями, таблицю перенесли з Хотинської фортеці. Попереду – вивчення і розшифрування ще однієї плити.

Науковий архів Інституту археології НАН України виклав у відкритий доступ старі світлини Заславського і Острозького повітів Волинської губернії. Нині це Шепетівський район Хмельницької області та Острозька громада Рівненської області.

Мабуть, кожна людина пам’ятає, як пахне ялинкова хвоя, мандарини, згадує це передчуття Нового року, як у дитинстві вдома, у школі, або ще деінде прикрашали ялинку до свята. Із коробки, вийнятої з горища чи антресолей, діставали ялинкові іграшки. Яскраві скляні кулі, ляльки, шишки, фрукти, овочі, фігурки тварин і людей, а також інколи зірки, ракети, літаки, танки… Саме про це сьогодні ми і поговоримо.

Люди ставляться до грошей по різному . Хтось їх надміру любить, інші сприймають, як необхідне зло, якого постійно не вистачає… На початку ХХ ст. на теренах Шепетівщини перебували в обігу різні грошові знаки, які випускались такими державними утвореннями: російська імперія, УНР, Тимчасовий уряд, СРСР, а також умовні асигнації різних міст, громад, або взагалі, організацій анархістів, чи повстанських отаманів.

«Довге» ХІХ століття стало переламним у поширенні науково – технічного прогресу на теренах нашого краю: Південно – Східної Волині. Одним з найважливіших його досягнень стала залізниця. Перевезення вантажів та пасажирів сприяло зростанню значення Шепетівки, як значного транспортного вузла. Завдяки залізниці відбувалося швидке зростання чисельності населення міста, його розбудова. Виникали нові і модернізувалися вже існуючі підприємства.

Державний Прапор України - один з офіційних державних символів суверенітету держави та має щонайменше тисячолітню історію, сягаючи часів Русі та Галицько-Волинського князівства.

Поліція повідомила про підозру мешканцю Кіровоградської області за незаконне привласнення знайденого скарбу та його збуті. Його спробу продати артефакт германських племен III ст. викрили ще у лютому 2023 року, експертиза підтвердила автентичність рідкісної знахідки і оцінила її у понад півмільйона гривень.

Це околиця міста Славута на півночі Хмельниччини. Тут у 1941 році нацисти створили табір для поранених радянських військовополонених — «Грослазарет Славута цвай, табір 301». Табір належав до типу шталаг — призначався для сержантського та рядового складу. Згодом табір перемістили у сусідню Шепетівку. А в Славуті розмістили шталаг під №357. Це місце трагічних подій радянська пропаганда оточила міфами на свою користь. Майбутнє ж локації не визначене. Однак про все за порядком.