“18 maja 98 tys. wojsko rosyjskie przekroczyło granice Rzeczpospolitej...” Так почалася російсько-польська війна 1792 року, знана в польській історіографії, як “війна в обороні Конституції 3 мая”.

Щорічно, починаючи з 1996 року, 28 червня українці відзначають День Конституції України. Саме в цей день, на п’ятий рік незалежності держави був прийнятий документ – Основний закон. До 1996 року у використанні була Конституція колишньої УРСР. Хоча Україна і прийняла Конституцію останньою з-поміж усіх пострадянських республік, проте міжнародне співтовариство визнало її однією з найдемократичніших у світі. І це не дивно, адже традиції українського державотворення налічують не одну сотню років, сягаючи корінням в часи так званого “звичаєвого права”.

Минуло 105 років від початку Українських визвольних змагань, які стали важливими для українців завдяки проголошенню Української Народної Республіки. Як зазначив український історик Георгій Касьянов, саме тоді назва «Україна» стала офіційною назвою держави, а «українське питання» було поставлене у центр світової політики.

Українська мова протягом кількох століть зазнавала лінгвоциду, тобто свідомого та цілеспрямованого нищення мови як головної ознаки етносу – народності та нації. Передусім його спрямовували проти писемної форми мовлення. Нашу мову придушували, забороняли, піддавали анафемам і гонінням. І в роки російського імперіалізму, і в радянські часи намагалися викорінити, розтоптати й відібрати українську. Кожне століття додавало нових штрихів до лінгвістичної руйнації рідного слова.

15 травня – День пам'яті жертв політичних репресій, тож сьогодні ми пригадаємо трагічні події нашої історії радянського періоду і вшануємо пам’ять людей, які стали жертвами комуністичного терору.

У ХХ ст. радянська влада на державному рівні і на повну потужність застосовувала пропаганду як засіб насадження комуністичної ідеології, контролю суспільства та втілення власних завдань. Вона працювала для створення своєї моделі світу, користуючись різноманітними методами та інструментами, існувала в різних сферах життєдіяльності та здійснювала вплив на людину майже від народження. А також цілеспрямовано переконувала, що "наш" світ не тільки є більш правильним, але й справедливим, на відміну від "чужого".

Щорічно 20 лютого в Україні відзначають День Героїв Небесної Сотні, вшановують пам’ять громадян, які під час Революції Гідності загинули заради європейського майбутнього України та завдяки яким було змінено хід історії нашої держави. Саме в ці дні протистояння між українським народом і тодішнім режимом сягнуло свого піку. 20 лютого 2014 року загинуло найбільше активістів Майдану. Цей день став не просто черговою датою офіційної події в календарі, а своєрідною точкою неповернення до пострадянської моделі відносин між владою та суспільством. Події Революції Гідності пригадує шепетівчанка Наталя Анатоліївна Жуковська (у дівоцтві Розсохач):

19 лютого 1992 року Верховна Рада України затвердила Малий Державний Герб України − один із трьох офіційних символів нашої держави, а у 1996 році його статус був закріплений і в Конституції. Це стало завершальним етапом символічної візуалізації української державності — маючи гімн, Прапор і герб, Україна могла повною мірою презентувати себе в світі.

Музей у Шепетівці, створений спершу для збереження пам’яті про радянського письменника Миколу Островського, за часів незалежності України почав змінювати формат і 2020 року став Музеєм пропаганди. Нині установа розвінчує міфи про біографію звеличеного раніше діяча, а на його прикладі показує механізм комуністичної пропаганди та осмислює наслідки тоталітарного минулого.

1 грудня 1991 року відбувся Всеукраїнський референдум щодо незалежності України. Бюлетень референдуму містив текст Акту проголошення незалежності України, ухваленого Верховною Радою 24 серпня 1991 року.