прощання

Сьогодні Нетішинська громада зі скорботою та невимовним болем провела в останню земну дорогу Захисника України, стрільця-снайпера Ігоря Басюка на позивний «Барсік». Воїн зник безвісти наприкінці 2023 року на Запорізькому напрямку. Два з половиною роки родина жила надією, проте дива не сталося — підтвердження загибелі прийшло саме в день, коли Герою мало б виповнитися 50 років.

Сьогодні, 9 червня 2026 року, Судилківська громада у глибокій скорботі провела в останню земну дорогу свого земляка, Захисника України, штаб-сержанта Анатолія Дмитровича Григу. Життя хороброго воїна обірвалося ще на початку 2025 року під час важких боїв на Донеччині. Довгий час він вважався зниклим безвісти, і лише після проведення ДНК-експертизи Герой зміг повернутися до рідного дому для вічного спочинку.

Білогірська громада провела в останню земну дорогу відважного Захисника України Олега Олександровича Жуківського. Півтора року родина жила в невідомості та надії, сподіваючись на диво, проте багатомісячні пошуки привели до трагічної звістки: воїн загинув на Донеччині ще у грудні 2024 року.

Сьогодні надзвичайно важкий день для Славутської громади: жителі міста провели в останню земну дорогу відважного Захисника України, солдата Василя Андрійовича Яковчука. Військовослужбовець, який боронив державу від ворога, трагічно загинув під час виконання службових обов'язків на Чернігівщині.

Сьогодні, 3 червня 2026 року, Судилківська громада зі скорботою та глибоким болем провела в останню земну дорогу свого земляка, Героя-Захисника України Володимира Вікторовича Тригубця. Життя молодого воїна трагічно обірвалося на початку року під час виконання бойового завдання.

2 червня у Шепетівці громада провела в останню земну дорогу полеглого захисника — солдата Мосійчука Віталія Олеговича. Номер обслуги гранатометного відділення розвідувального батальйону до останнього подиху залишався вірним військовій присязі, захищаючи наш спокій.

Білогірська громада знову у глибокій скорботі. Мешканці краю на колінах зустріли та провели в останню земну дорогу свого земляка, відважного захисника України, снайпера Збройних Сил України Костянтина Васильовича Самчука. Півтора року мужній воїн вважався зниклим безвісти, і весь цей час родина жила між небом і землею, тримаючись за крихітну надію. Проте нещодавно найстрашніші побоювання підтвердилися — Герой повернувся додому «на щиті».

Славутська громада Шепетівського району провела в останню земну дорогу свого земляка, мужнього захисника України Павла Валентиновича Шевчука. Солдат батальйону територіальної оборони, який тривалий час вважався зниклим безвісти після боїв на Запорізькому напрямку, повернувся до рідного дому назавжди. Громада зустріла Героя на колінах та з військовими почестями.

Шепетівська громада схилила голови у глибокій скорботі, прощаючись із ще одним своїм відважним захисником. 27 травня 2026 року «на щиті» до рідного міста назавжди повернувся Геннадій Леонідович Камінський — стрілець-помічник гранатометника роти морської піхоти. Два роки воїн вважався зниклим безвісти, залишаючи рідним лише надію, яка, на жаль, обірвалася офіційним підтвердженням його загибелі в боях на Херсонщині.

Ізяславська громада схилила голови у глибокій скорботі. На рідну землю «на щиті» повернулися двоє мужніх оборонців України, які до останнього подиху залишалися вірними військовій присязі: 49-річний сержант Михайло Григоряк, який понад рік вважався зниклим безвісти, та 40-річний старший сержант, прикордонник Дмитро Тітарчук. Громада провела Героїв в останню земну дорогу.