Понеділок, 20 липня 2026 14:52

Понад два роки чекання й надії: Улашанівська громада попрощалася із 26-річним захисником Василем Мазуром

Автор

Улашанівська сільська громада Шепетівського району провела в останню земну дорогу свого земляка, вірного сина України, мужнього воїна — солдата Василя Миколайовича Мазура. Захисник загинув ще на початку 2024 року під час важких боїв на Донеччині, проте довгі місяці вважався зниклим безвісти. Лише цього літа Герой назавжди повернувся до рідного дому «на щиті».

Дитинство, навчання та любов до техніки

Василь Мазур народився 13 січня 1998 року в селі Бачманівка Славутського (нині Шепетівського) району Хмельницької області. Тут, серед подільських краєвидів, минали його дитячі та юнацькі роки.

З першого по восьмий клас хлопець навчався у рідній Бачманівській ЗОШ І-ІІ ступенів. Згодом, із вересня 2012 року, продовжував здобувати повну загальну середню освіту у Миньковецькому навчально-виховному комплексі, який успішно закінчив у 2015 році.

Отримавши атестат, Василь вступів до Славутського професійного ліцею, де здобув затребувану цивільну професію електрогазозварника. Згодом працював у сфері охорони. Близькі та односельці згадують Василя як надзвичайно життєрадісного, щирого, доброго та веселого хлопця. Він мав особливу пристрасть до техніки та завжди першим поспішав на допомогу тим, хто цього потребував.

Бойовий шлях на Бахмутському напрямку

Коли російські окупанти вдерлися на українську землю, Василь Мазур свідомо став на захист Батьківщини. 13 березня 2023 року чоловіка мобілізували до лав Збройних Сил України.

Він мужньо та віддано боронив рідну країну у складі 42-ї окремої механізованої бригади (військова частина А4667) на посаді солдата. Разом із побратимами Василь тримав оборону на одному з найважчих відтинків східного фронту.

Свій останній бій 26-річний воїн прийняв 11 лютого 2024 року під час виконання складного бойового завдання в районі населеного пункту Богданівка Бахмутського району Донецької області.

Понад два роки невідомості та повернення «на щиті»

З тієї фатальної лютневої дати солдат Василь Мазур офіційно вважався зниклим безвісти. Для батьків, сестер та всієї родини розпочалися виснажливі місяці очікувань, пошуків та молитов про диво.

Проте після проведених експертиз та процесуальних дій страшна правда підтвердилася.

17 липня 2026 року Улашанівська громада віддала останню шану своєму Герою, зустрівши траурний кортеж живим коридором шани навколішки.

«Низький уклін та найглибші співчуття мамі Героя, батькові, сестрам, племінникам та всій родині. Василю назавжди залишиться 26 років... Ми схиляємо голови перед подвигом Василя Мазура. Його ім’я навіки вписане в історію нашої громади та всієї України як ім’я Героя. Світла та вічна пам'ять воїну!» — зазначили в Улашанівській сільській раді.

Поховали захисника з усіма військовими почестями на місцевому цвинтарі під звуки державного гімну України та прощальні залпи салюту. Вічна пам'ять і слава Герою!

Коментувати...
Увійти за допомогою ( Зареєструватися? )
або опублікувати як гість
Завантаження коментаря... Коментар буде оновлено через 00:00.

Будьте першим, хто залишить коментар.

Сайт міста Шепетівка ©2005-2026

Передрук матеріалів тільки за наявності гіперпосилання на shepetivka.com.ua

0
репостів