Життєвий шлях та бойовий подвиг Героя
Віталій Сущенко народився 9 травня 1973 року в селі Микулин. Навчався у Микулинській восьмирічній та Крачанівській середній школах, а згодом здобув професію у Грицівському ПТУ № 38. Свій трудовий шлях чоловік розпочав у будівельній бригаді місцевого господарства, пізніше працював збиральником молока для Полонського сирзаводу, а з 2013 року працював на будівельному підприємстві у Києві.
У рідному селі та громаді його згадують як надзвичайно добру, щиру, працьовиту та життєрадісну людину.
11 вересня 2024 року Віталія мобілізували до лав Збройних Сил України у столиці. Він проходив службу у військовій частині А4674. Вже з 22 листопада 2024 року після важких боїв поблизу населеного пункту Петрівка Донецької області захисник перестав виходити на зв'язок і офіційно вважався зниклим безвісти.
Місяці болючого очікування та віри завершилися 20 липня 2026 року, коли рідні отримали офіційне сповіщення: Віталій Сущенко загинув 22 листопада 2024 року під час виконання бойового завдання, віддавши життя за свободу та незалежність Батьківщини.
Прощання та похорон у рідному Микулині
24 липня 2026 року воїн востаннє повернувся до рідної домівки. Жителі Грицівської громади, односельці, родина, друзі та бойові побратими зустріли траурний кортеж живим коридором шани, ставши навколішки вздовж дороги.
Поховали Віталія Сущенка з усіма військовими почестями під прощальні залпи салюту на місцевому кладовищі у селі Микулин. У полеглого Героя залишилися дружина та донька Світлана.
«Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким. Низький уклін Захиснику, який віддав життя за Україну. Вічна пам’ять і слава Герою!» — зазначили у Грицівській селищній раді.
