прощання

У невимовному смутку, з болем у серці та сльозами на очах нетішинська громада провела в останню дорогу свого Захисника - 44-річного мешканця нашого міста Олександра Ткачука (позивний «Топік»), солдата.

9 квітня небо над Киликиєвом Шепетівського району, здавалося, опустилося нижче, придавлене важким людським горем. Село, яке колись дало Олегу ГРЕЧУНУ крила для життя, цього дня прийняло його у свої обійми на вічний спокій. Додому, до рідних краєвидів, воїн повернувся «на щиті». Про це повідомили у Ганнопільскій громаді.

9 квітня Шепетівська громада провела в останню дорогу воїна Андрія Михайловича Федорова, який ще у 2014 році залишив мирне життя та улюблену справу, родину, яка не розуміла його вчинку, і став на захист суверенітету України.

Кажуть, воїни не вмирають — вони стають нашими небесними захисниками. Та від цього не меншає болю…Сьогодні Володимир Сокорій повернувся до рідних Клепачів востаннє. Повернувся не так, як чекали, не так, як мріяли… На щиті.

Сьогодні у Славутській громаді провести в останню путь земляка, Захисника України, Героя - Оніщука Віктора Миколайовича.

Сьогодні у скорботі й жалобі Нетішинська громада провела в останню дорогу Захисника Дмитра Гапуржанова з позивним «Дим», молодшого сержанта, заступника командира бойової машини-навідника-оператора механізованого відділення механізованого батальйону.

Сьогодні Нетішинська громада з глибоким сумом і болем провела в останню дорогу свого земляка, мужнього воїна-захисника - Артема Ніколаєва. Про це повідомив Відділ інформаційної діяльності Нетішинської міської ради.

26 березня ще один Герой повернувся додому «на щиті». Шепетівська громада знову схилила голови у жалобі, проводжаючи в останню земну дорогу свого земляка, мужнього захисника України, молодшого сержанта Лебедєва Дениса Олеговича.

На щиті до рідного дому повертається ще один відданий син України…24 лютого 2026 року в районі проведення бойових дій у Дніпропетровській області, мужньо виконавши свій військовий обов'язок, загинув молодший сержант Лебедєв Денис Олегович, 27.04.1996 року народження, водій-електрик відділення управління командира артилерійської батареї.

Сьогодні Славутська громада схиляє голову перед великою людиною, чиє життя стало прикладом найвищої любові — любові до рідного народу, до української землі та до своєї родини. Гнатюк Олександр Анатолійович. Молодший сержант. Воїн. Батько. Син. Чоловік. Брат.